У Старокостянтинові вперше провели кінофестиваль «Чим живуть замки». В конкурсі аматорських відео-фільмів перемогли три роботи. Хто їх автори? Скільки потрібно часу і зусиль для того, щоб втілити свої творчі ідеї?
І скільки треба грошей, щоб виграти кіно-фест? Про це та багато іншого, залишеного за кадром, розповіли для Starkon.city переможці та призери кіно-фесту 2018.
«Цікаві факти про замок Острозьких», 1 місце, Денис Малярчук, один з учасників команди-переможця «NeLoXu»
— Як народилася ідея зняти короткометражку?
— Ідея з’явилася спонтанно. Про фест ми дізналися випадково, натрапивши на рекламу в Instagram. Після кількох днів обговорень вирішили, що будемо брати участь.
— Ви працювали заради мистецтва, чи все ж таки заради грошей, які обіцяли переможцям?
— Ми працювали заради задоволення!
— Скільки часу пішло на зйомки та монтаж? Були якісь труднощі?
— Протягом трьох днів ми відзняли весь матеріал. Монтували, мабуть, годин п’ять. Найважче було відзняти серйозні монологи, в яких було багато тексту. Ми постійно жартували, сміялися, і нам було важко сконцентруватися, бути серйозними перед камерою.
— Я так розумію, Ви лідер команди? А хто допомагав?
— Ні. У нашої команди немає лідера. Ми працювали всі гуртом, не розділяючи обов’язків. Вигадували, знімали, монтували.
— Вашу стрічку можна назвати малобюджетною? Скільки грошей ви витратили на зйомки?
— Ми не витратили на стрічку ні копійки!
— Що ви хотіли сказати своїм фільмом?
— Ми хотіли сказати те, що історію можна розповідати по-різному. І наша перемогa доводить те, що старокостянтинівці мають почуття гумору та легко сприймають історію в жартівливому форматі.
( Учасники команди: Пінчук Максим, Демчук Андрій, Денис Малярчук)
«Волонтерська сотня в замку Костянтина», 2 місце, Худий Сергій, один із авторів фільму та організаторів фестивалю
— На що сподівалися, коли вирішили брати участь у фесті?
— Насамперед на те, щоб привернути увагу міста на величні історичні пам'ятки. Сам фестиваль був класним. Такі заходи потрібні нашому місту, щоб збільшувати інтерес жителів до мистецтва, культурного розвитку.
— Чи вперше Ви знімали відеороботу для конкурсу?
— Для конкурсу — вперше, а взагалі вже пробував знімати і раніше.
— Вам допомагали у роботі над стрічкою?
— Це була командна робота. Знімали троє. На зйомки пішло два дні, на монтаж ще три.
— Що Ви хотіли сказати вашим фільмом?
— Те, що на теперішній час замок Князя Острозького — не тільки історична будівля, яка має дух і ауру, а й місце, яке об'єднало волонтерів. В такі складні часи ми збиралися тут, і робили все для того, щоб допомогти нашій армії.
— Чи вразило Вас визнання людей, які проголосували за фільм?
— Звичайно! Я навіть не сподівався на це. Мені дуже приємно, що жителі міста достойно оцінили стрічку, хоч вона і не перемогла.
«Історична велич Старокостянтинова», 3 місце, Корецький Олег, автор відеофільму
— Чому Ви вирішили взяти участь у кіно-фесті?
— Ми з дружиною постійно слідкуємо за новинами. Коли дізнались про фест, одразу вирішили, що варто спробувати. Виникло велике бажання сконцентрувати увагу на пам`ятці архітектури, яка прикрашає наше місто. Всі проходять повз, і навіть не замислюються про багате історичне минуле Старокостянтинова. Я вирішив показати місту, яким я бачу наш замок.
— Хто допомагав у роботі над стрічкою?
— Допомагала моя дружина Лілія та її мама Ірина. Саме їхніми голосами було озвучено мій вірш та уривки віршів Тетяни Бондарчук. Звук допоміг записати родич. Ми не писали жодних сценаріїв, нам підказувало серце. Що стосується монтажу — робив все сам. Дуже довго монтував, а потім ще довше шукав відповідну музику. На всю роботу пішло 3 дні: зйомка, монтаж, запис звуку.
— Чи надихнула Вас участь у фестивалі на нові творчі роботи?
— Так, хотів би, але важко займатися зйомками, коли працюєш одразу на двох роботах.
— Чи потрібні нашому місту такі фестивалі?
— Звичайно! Завдяки цьому дійству мою стрічку побачили люди! Якби я просто виклав у Інтернет, її б не подивилося стільки людей. Шкода лише, що більшість людей обрали в цей день не мистецтво, а матеріальні цінності.
— Що ви маєте на увазі?
— На фесті було значно менше людей, ніж могло б бути. Всі пішли на відкриття «Епіцентру».
Позаконкурсна робота кіно-фесту, автор Вадим Юрченко
— Як молодий режисер зі Львова опинився на кіно-фесті в Старокостянтинові?
— Моя робота тут була позаконкурсною. Я приїхав сюди, бо мене запросили організатори фесту.
— Розкажіть про Вашу стрічку
— Це короткометражка, яку ми знімали для конкурсу в університеті. В основі стрічки лежить життя Гальшки Острозької, яка була надзвичайно мудрою та сильною жінкою. Вона була племінницею князя Василя-Костянтина Острозького, який хотів оволодіти її величезними статками. У ті роки, коли жінка не мала абсолютно ніяких прав, Гальшка зуміла зберегти усі багатства, та ще й пожертвувати їх на академію, монастир та шпиталь.
— І як результат? Виграли Ви університетський конкурс?
— Так, виграли! Крім того, стрічка увійшла до 75 найкращих з 3500 робіт на всеукраїнському кіно-фестивалі «BRUKIVKA FEST».
— Скільки часу пішло на створення вашого фільму?
— Мабуть, місяць. Спочатку я намалював розкадровки, ескізи костюмів, а потім шукав потрібні тканини, прикраси, і робив з цього «щось». Потім були довгі зйомки в Острозі, у Львові та у Луцьку, де ми знімали і під дощем, і в лютий мороз. Через монтаж я не спав три ночі, найменшою з усіх проблем був звук, бо я вже приблизно знав, яка музика туди пасує.
— Хто вам допомагав?
— Це робота великої команди. Юля Галапач, Настя Караван, Маріанна Шкрабій разом зі мною вручну шили плаття для головної героїні. Разом із ними ми знайшли масовку та костюми для них. Монтував сам.
Цей фільм можна подивитися тут
Головне фото Тетяни Бондарчук
