Наразі у різних країнах світу, де шириться коронавірус, перебувають українці, котрі там працюють або живуть. Starkon.city вдалося зв’язатися із старокостянтинівцями, які розповідають про те, як за кордоном намагаються впоратися із пандемією.

Олександр, Італія

— Я працюю у Венеціанському (Veneto) регіоні, на північній стороні Італії — це гірська місцевість. У нас тут скупчення людей менше, аніж по усій країні, карантин проходить простіше. На щастя, в нашому районі поки що немає випадків коронавірусу. Дай Бог і не буде!

Як такої всезагальної паніки у країні немає, держава якісно інформує суспільство, про ситуацію: як поводитися, міри профілактики, самоізоляції, листи про подорожі...

Я перший раз у своєму житті споглядаю міста привиди. А на днях був ще дощ — так взагалі як епізод з фільму про прибульців.

В Італії суспільство, переважно, поважає закон і виконує його беззаперечно, але завжди є 1-5%, яким тлумачити потрібно більш доступно. Для таких є військова та громадська поліція, яка патрулює міста та містечка.

В перший тиждень спалаху хвороби у червоних зонах (регіони з найбільшою кількістю випадків) люди розкупили продукти першої необхідності у супермаркетах та магазинах.

Ціни на продукти та медичні препарати тут не піднімають. Ні, ні в якому разі! Тут застерегли підприємців, що якщо буде спекуляція на трагедії, буде застосована низка штрафів.

Навіть у такій ситуації італійці дуже привітні, всі люди вітаються та цікавляться сімейними обставинами і морально підтримують один одного. Так завжди було, так і залишається — це їх позитивна сторона.

Тут багато і жартують з цієї ситуації, але в основному це стримані та дотепні жарти.

Тетяна, США

— Наразі я живу у Сан-Дієго, штат Каліфорнія. Тут є чимало хворих, проте більшість американців, вважають, що їх є набагато більше, аніж нам про це говорять. Усе це пов’язують із виборами, які мають відбутися у США.

На даний час магазини, аптеки працюють як завжди. Закриті усі навчальні заклади, розважальні центри, парки, зоопарки, музеї, де є можливість збиратися більш як 250 особам. Кафе, ресторани працюють, проте скоротили години роботи.

Як не дивно, але у даний час на вулицях Сан-Дієго можна зустріти навіть більше людей, аніж зазвичай. Я би сказала, що американці стали більш відкритими один до одного, більш людяними.

Взагалі тут не прийнято близько спілкуватися з сусідами чи малознайомими людьми. Та зараз, мало не кожен, цікавиться здоров’ям та справами оточуючих, навіть на вулиці.

У магазинах скуповують продукти першої необхідності, а ще туалетний папір, у аптеках — імунностимулюючі препарати. На ці товари тут навіть знизили ціни, щоб у кожного була можливість їх придбати. Завищувати ціни тут ніхто не буде, бо за це можна навіть сісти у тюрму.

Артур, Франція

— Я працюю у Греноблі. Там не було зафіксовано спалаху, люди поводяться як звичайно. Будь-якого ажіотажу я не бачив. Поодинокі люди ходили в масках. Але Гренобль в цьому плані зовсім не показове місто, бо як я вже казав спалаху тут не було зафіксовано, і люди поводять себе досить безпечно.

Але знов таки ситуація змінилась в четвер вночі, коли президент Макрон оголосив про заходи — з понеділка, 16 березня, у Франції закрили школи, ліцеї. Людей просять, по-можливості, працювати дистанційно.

Я за те, щоб люди ізолювали себе, сиділи по домах, були готові до ізоляції на 2-3 тижні (тобто мали запаси їжі на 2-3 тижні вдома), мили руки і обличчя з милом після вулиці, не торкалися обличчя руками.

Якщо люди не виконуватимуть базових порад щодо утримування розповсюдження вірусу — то матимемо десятки хворих щодня і лікарі фізично не будуть здатні всіх покласти у лікарню і спробуватии всіх вилікувати. Саме це відбулося у Італії — люди зневажливо ставилися до хвороби, казали що це як грип, а тепер в них десятки тисяч хворих і багато смертей.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися