Військовослужбовці зі Старокостянтинова уже не раз брали участь у миротворчих місіях ООН у Сієрра-Лео́ні, Ліберії, Кот д҆ Ивуарі , Лівані, Демократичній Республіці Конго. А от Олександр Стеблянський та Віталій Петросюк, військовослужбовці військової частини А2502, вперше виконують почесну та небезпечну місію. Вони проходять службу в 18 окремому вертолітному загоні українського миротворчого контингенту місії ООН. Зовсім нещодавно наших земляків нагородили відзнаками за миротворчу діяльність.

Розповісти про особливості роботи наших земляків-військовослужбовців та усіх, хто бере участь у виконанні подібних завдань, вирішив їх колега у миротворчій місії, старший товариш, начальник групи обслуговування та регламенту вертольотів і двигунів.

Як стають миротворцями

Усі військові частини час від часу отримують пропозиції по підбору кандидатів з метою формування миротворчого контингенту з переліком посад. Щоб потрапити у миротворчу місію, потрібно мати досвід участі в АТО/ООС, відповідну освіту, військову облікову спеціальність, фахову підготовку. Атестаційна комісія в частині розглядає кандидатів та обирає кращих. Після чого кандидатури розглядаються у Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України. Далі кандидати проходять місячні збори, де з ними проводяться заняття, зі здачею заліків, з митою визначення за рейтинговими таблицями кращих з кращих, закінчуються збори бойовим залагодженням загону, і проведенням сертифікації Головною Інспекцією Міністерства Оборони України. Та головне здоров’я та безпека миротворців, тож перед вильотом усі військові отримують вакцинацію від різних небезпечних хвороб, поширених у Африці, а це 11 ін’єкцій.

Портрет наших земляків зблизька

Олександр Стеблянський та Віталій Петросюк, військовослужбовці військової частини А2502. Капітан Стеблянський — начальник групи підготовки та регламенту гальмівних парашутних систем. А капітан Петросюк — старший технік інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї Су-24М.

У Конго обоє чоловіків є старшими авіаційними техніками групи обслуговування та регламенту вертольотів та двигунів інженерно-авіаційної служби українського миротворчого контингенту місії ООН.

І хоча наші військовослужбовці ніколи не працювали з та на вертольотах Ми-8 МТ, Ми-8 МТВ, Ми-24П, Ми-24ПУ1, а все життя обслуговували тільки літаки, вони швидко вивчили та освоїли ці складні машини, що свідчить про високу майстерність і базову інженерну освіту. Уже в перші дні роботи на авіаційній техніці показали високу майстерність, наполегливість а саме головне високу технічну культуру.

— Взагалі інженерно-авіаційна служба у миротворчих місіях і інших міжнародних операціях займає заслужене почесне 1 місце. У хлопців з ІАС немає неможливого: не стане на заваді погода, ні інщі труднощі і складнощі. Вони можуть все те, чого не можуть інші.

Герб інженерно-авіаційної служби (зроблено своїми руками) Герб інженерно-авіаційної служби (зроблено своїми руками)

 

У всіх досягненнях українського миротворчого контингенту місії ООН дуже важлива роль лягає на плечі інженерно-авіаційної служби. Ми робимо все для того, щоб «птахи» злітали і верталися, рятували життя мирному населенню і приносили мир, іноді за допомогою демонстрації сили, а саме головне завдання і заслуга хлопців з ІАС в тому, щоб кількість злетів ьула рівна кількості посадок, щоб хлопці після виконання завданьмогли обійняти своїх дружин, дітей, а разом з тим і дружини, і діти обіймали чоловіків, батьків, синів, — каже начальник групи.

Робота

Основні сили миротворчого контингенту дислокуються у місті Гома, і ще у двох містах — Калеме та Бені.

Ротації згідно домовленостей тривають від півроку до року щонайменше. Цього разу ротація була запланована на червень місяць, але через поширення епідемії лихоманки Ебола, вірусу COVID-19, питання про ротацію залишається відкритим.

Тривалість робочого часу у миротворців — 24/7/365. А взагалі робочий день хлопців розпочинається десь о 5:30-6:00. Тоді від’їзд на аеродром, передполітна підготовка вертольотів, якщо потрібно переобладнання (за необхідністю або завданням) від транспортного до бойового, санітарного чи для перевезення VIP персон.

До прикладу Олександр та Віталій здійснюють ремонт, обслуговування та регламентні роботи на авіаційній техніці, засобах наземного обслуговування та рухомих засобах військового ремонту.

Основними завданнями нашого миротворчого загону полягає у перевезенні персоналу місії, військових контингентів, здійснення розвідки та патрулювання перевезення, гуманітарних вантажів, лікарів, медикаментів, хворих та поранених (іноді доводилось нашим пілотам вивозити цілі селища), а ще участь в операціях по звільненню рабів, знищенню незаконних озброєних банд. формувань забезпечення правопорядку та ще чимало завдань.

Спільна операція Мароканського загону і 18 ОВЗСпільна операція Мароканського загону і 18 ОВЗ

З нашими миротворцями тісно співпрацюють військові контингенти, а саме: вертолітний загін південно-африканської республіки, який працює тільки у супроводі та при підтримці наших вертольотів, індійський батальйон, індійський медичний батальйон, уругвайський батальйон, єгипетський спецназ, бангладешський вертолітний загін Ми-117 та місцева армія ДР Конго, а ще лікарі без кордонів, літаки та вертольоти українських авіакомпаній, навіть вертольоти Росії під егідою міжнародної продовольчої програми, підрозділи червоного хреста.

Побут

Місцева краса, діючий вулкан «Нірагонго»Місцева краса, діючий вулкан «Нірагонго»

Певною перешкодою для взаєморозуміння та налагодження відносин з місцевими є мовний бар’єр. Корінне населення ДР Конго є колишньою бельгійською колонією, переважно вони спілкуються французькою, англійською, без будь-яких правил, а ще є мова суахілі — це єдина спільна мова всіх Африканських племен.

Взагалі ставлення місцевого населення у Конго до миротворців діаметрально протилежне —одні радіють, бо військові не дають можливості бандитським формуванням чинити власні суди та встановлювати свої правила та закони (вбивати, грабувати), інші — ненавидять «білих», бо якщо ти білий то все зло, що впало на їх голови лише від «білих». Для окремих місцевих миротворці — це люди без шкіри, на суахілі звучить так — nyeupe inamaaniha kulaumiwa.

Щедрий вечір у Конго

 

P.S. Від себе особисто як від старшого товариша по службі. Дякую батькам Олександра Стеблянського, Віталія Петросюка, за їх чудових синів, дякую командуванню частини за таких чудових фахівців.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися