Старокостянтинівщина – край, що славиться не лише своєю історією, а й видатними особистостями, які прославляли Україну. Деякі імена забуті, інші відомі лише у вузьких колах, а треті – на весь світ, завдяки своїй творчості, ідеям та патріотичній свідомості.
Василь Перебийніс – артист-маляр, що вступив до лав Української Армії в 1917р. та був її учасником до кінця визвольних змагань. Ним цікавились історики, про нього писали критики та поети, бо своїми творчими здобутками Перебийніс прославляв Україну.
Його славного предка потрібно шукати в далекому XVIIст. У Старокостянтинівському повіті, біля селища Великі Зозулинці колись було село Перебийноси. Його першим власником був полковник війська запорізького Максим Кривонос-Перебийніс, який отримав від князя Василя –Костянтина Острозького маєток. Одружившись з панною шляхетної родини Вовків, деякий час він хазяйнував в селі, але непорозуміння з польською шляхтою змусило його залишити все та податися на Запоріжжя. На Волинь Максим Кривоніс повернувся в 1648р., коли вступав у тяжкі бої з Яремою Вишневецьким під Полонним, Старокостянтиновом та іншими містами. Нащадки Максима Кривоноса постійно боролися за українську державність, вони не забували про своє козацьке походження та плекали українські традиції. Не була виключенням і родина Перебийносів, яка належала до Волинської шляхти.
Василь Перебийніс народився в 1896р. у Волинському селі Пузирки, Заславського повіту. В 1917р. вступив до лав Української Армії, де був поручиком до кінця Визвольних змагань, до 1921року. Після цього перейшов разом з армією до Польщі в еміграцію. Завершив свою службу в штабі Дійової Армії української Народної Республіки. Найближчої родини в нього не залишилось. Частина померла, решту винищили. Рідний брат і дядько загинули в боротьбі з більшовиками за Самостійність України.
Мистецьку освіту Перебийніс розпочав у Почаєві, потім вчився у Київі, а завершив навчання в Академіях мистецтв у Кракові та Парижі.
У 1921р. після складання іспитів у Краківську академію виїхав в Тернопіль, де малював декорації в театрі. Там в учительській семінарії створив школу малюнків та малярства, згуртував навколо себе активну, талановиту молодь, був тісно знайомий з Лесем Курбасом. Багатьом патріотичний стиль творчості Перебийноса був не до вподоби, тому згодом його заарештували. А через місяць наказали залишити Тернопіль.
У 1926р., після закінчення Краківської Академії Василь Перебийніс заробив достатньо грошей і відправився подорожувати в Італію, Монако і Париж. Там познайомився з відомими митцями: імпресіоністами, футуристами ,сюрреалістами та іншими представниками неокласицизму. Після зустрічей із різними художниками Перебийніс почав організовувати спільні українсько-французькі виставки. У Парижі він хотів створити український мистецький дім, але це залишилося лише мрією.
Українсько-французькі виставки організовував також у Львові. У 1938р. там відкрили персональну експозицію Василя Перебийноса.
Після ІІ світової війни він разом з дружиною Тетяною переїхав у Велику Британію, де вони й провели останні роки свого життя.
Мистецька творчість Василя Перебийноса – це глибоке віддзеркалення його трудолюбивого життя, сповненого любові до українського мистецтва та культури. Він залишався прихильником України попри те, що більшість часу перебував за кордоном і саме це відображав у своїх роботах.
Олена Журавльова,
науковий співробітник
історико-культурного центру-музею
«Старий Костянтинів»
