Книжка «Описание города Староконстантинова от начала основания до наших дней (1561-1884)», яку написав порутчик 45-го піхотного Азовского імператорського полку Н.І Зуць ввібрала в себе опис минулого Старокостянтинівщини до початку 80-х років ХІХ століття.
Продовжую знайомити вас з окремими оповідками та описами автора.
Читаючи Зуця, ніби поринаєш у атмосферу міста ХІХ століття, не дуже охайного, впорядкованого, зі своїми проблемами та невеличкими радощами.
Ось як описував порутчик культурно-розважальні заклади міста та церкви
Зуць вказує на такі громадсько-розважальні заклади:
— Воєнне зібрання;
— міський громадський клуб;
— бібліотека;
— міський сад;
— готель;
— приміщення для театру.
Військове зібрання знаходилося на Меджибізькій вулиці в гарному будинку, який належав купцю Красносільському.
У приміщенні було сім досить великих кімнат, а окремо від них квадратна зала з хорами для музики. Щонеділі в будинку проходили танцювальні, а в четвер — сімейні вечори. Цікаво, що згідно правил, на цих зібраннях могли бути присутні лише розквартировані тут військові офіцери. Інші мають право брати участь у зібраннях лише у разі сплати ними членських внесків, або якщо їх запросили офіцери.
Під час танцювальних вечорів плата за вхід становить 1 карбованець.
Окрім того, При Військовому зібранні діє читальня, тут можна переглянути тодішні газети, журнали, а чи просто поспілкуватися і пограти в більярд.
Але був і Міський Громадський Клуб. Він розташовувався на Замковій вулиці. Приміщення його було дещо скромніше, члени клубу щорічно вносили по 10 карбованців. У цьому клубі також можна потанцювати, прочитати газети та журнали. А ще при Громадському Клубі працювали кухня і буфет, за помірну плату тут пригощали.
На Замковій вулиці був гарний сад, ще досить юний і невеликий, проте впорядкований. Городяни збиралися тут, коли грав військовий оркестр.
У Старокостянтинові працювало шість бібліотек. Одна з них належала Воєнному зібранню. Вона була досить велика і заново відкрита в 1881 році, бо, за Зуцем, попередня згоріла в 1879 році. Тут знаходилося 800 примірників різноманітних видань, проте переважали художні твори російських письменників, починаючи від Жуковського. Але тут можна було відшукати й історичні твори і книги на військову тематику.
Ще одна бібліотека належала Ахтирському драгунському полку, налічує 500 примірників літератури. Третє — міському клубові, четверта — помісному училищі, п’ята — єврейському однокласному училищі, а шоста бібліотека належала Римо-католицькому монастирю і вона в місті була найбільшою, бо налічувала 8 тисяч примірників на латинській, грецькій, французькій, німецькій, польській мовах. У бібліотеці були книги переважно історичного та богословського змісту. Зуць розповідає про рідкісну книгу, яка була саме тут. Це «Старий Завіт», надрукований в Нюрнберзі ще у 1441 році.
Автор згадує про аматорську театральну трупу, яка діяла в місті до весни 1882 року, проте, в ту пору згоріли декорації, костюми, і трупа розпалася.
У будинку Воєнного Зібрання проходили концерти мандрівних артистів. Крім того, Старокостянтинів нерідко відвідують фокусники, циркачі і тоді на декілька днів у місті панувала атмосфера свята.
Зуць називає і описує церкви різних релігійних конфесій та їх майновий стан. Він, зокрема, описує такі діючі на той час храми: Свято-Троїцька або Замкова церква, церква Різдва Пресвятої Богородиці, Хресто-Воздвиженський собор, Римо-католицький монастир, Велика синагога, Мала синагога.
Фото: відкриті інтернет-джерела
