4 листопада в Україні відсвяткували День залізничника. А як розвивалася залізнична галузь на Старокостянтинівщині, коли у нашому краї побудували залізничну колію. Про це - історичний екскурс у минуле від Світлани Сусугурової співробітника Старокостянтинівського історико-краєзнавчого музею.
В повітовому містечку Старокостянтинові Волинської губернії будівництво залізничних доріг набуло інтенсивного розвитку в період Першої Світової війни. Стратегічне положення – близькість кордонів, розквартирування великої кількості військ та розвиток торгівлі – диктували потребу переходу на більш ефективний вид транспорту – на той час залізничний.
З’явився він в західній частині повіту ще в 1870 році. Тоді залізничні шляхи були від Старокостянтинова на відстані 40-50 верст (Проскурівська, Шепетівська, Полонська). Це дозволяло торгівельникам здійснювати щомісячні поїздки. Товари постачались з найближчих залізничних станцій.
Предмети, особливо галантерейні фабричного ґатунку в кінці ХІХ- на початку ХХ ст., продавались в місті досить дешево, не дивлячись на значні прибутки самих торговельників.
Перший потяг на залізниці Проскурів-Красилів-Старокостянтинів 1913 р
В Одесі, Варшаві закупались сукно, ситець, саф′ян, шкіра, порцеляна, скло, колоніальні товари, залізні, чугунці, мідні речі, керосин, дьоготь, оселедці, риба, лимони, апельсини, парфуми, різні модні товари.
В період 1913-1914 рр. завершилось будівництво залізничної колії Проскурів-Красилів-Старокостянтинів. В 1916 р. з’явилось залізничне сполучення Гречани-Шепетівка-Старокостянтинів. Після закінчення будівництва залізничної колії у 1916 р. з’явився залізничний телеграф.
Події Першої Світової війни спричинили поступовий занепад економічно-господарського розвитку краю, особливо сільського господарства.
Після війни по всій країні була розгорнута робота по відновленню залізничного транспорту. Уже в 1925-1926 рр. досягнуто рівня довоєнних перевезень.
Прокладання колій по території Остропільського та Старокостянтинівського районів з 1927 р. до 1936 р. здійснювалось згідно спеціально розробленої державної програми.
Залізнична дорога зв’язала ці райони з Хмельником, Києвом, Проскуровом, а роз’їзди Пасічна, Лажева, Старокостянтинів-ІІ і Воронківці стали вантажно-нагромаджувальними пунктами: Пасічна – зерна, Лажева – цукрових буряків.
Разом усі вони і Старокостянтинів-І були комбінованими – одержували і відправляли вантажі від організацій, військових об’єктів та формувань, та мешканців сіл. З введенням пасажирського сполучення до Києва, Гречан, Шепетівки цей вид транспорту забезпечував перевезення людей. Собівартість перевезень залізничним транспортом була тоді
Війна залишила країну в руїнах, було зруйнована 65 тис. км залізничних доріг, 13 тисяч залізничних мостів т.д. Після війни почалась капітальна відбудова та подальший розвиток залізничних ліній. Потребували відбудови залізничні шляхи на Старокостянтинівщині. Тільки в 1944 р. колективи залізничних станцій Старокостянтинів-І і Старокостянтинів-ІІ відбудували 163 км залізничної магістралі, станційні будівлі, стрілочні пости, паровозні депо.
Післявоєнна відбудова залізничного вокзалу Старокостянтинів – ІІ
В 50-80 рр. ХХ ст. в країні ширилось залізничне будівництво, вводитись в дію міцніші паровози та електровози, проходила реконструкція шляхів, їх електрифікація, розвивались станції, вузли, розвивався радіозв'язок для управління рухом.
В 1956 р. начальник станції Старокостянтинів-І Василевський повідомляв: «В країні й далі передбачено розширення залізничної сітки, будівництво нових залізничних станцій. Це яскраво видно на прикладі залізничної станції Старокостянтинів-І. Поряд з перевезеннями вантажів для підприємств, радгоспів, колгоспів, р-ну, в нас розпочалось будівництво нового вокзалу. Тут будуть приміщення для пасажирів, кімната для матері і дитини, буфет з гарячими стравами, кіоск Союздрук, перукарня тощо…будівництво проводиться згідно графіка. Особливо відзначились в праці нового вокзалу каменярі Василь Пожар, Василь Скрипковський, Ілля Остапчук інші будівельники».
Залізничний вокзал Старокостянтинів – І (п.60-х рр.ХХ ст.)
А газета "Світло Жовтня" писала: в 1958 р. «Як тільки в 1956 р. споруджено новий вокзал, працівники залізничної станції Старокостянтинів-І провели посадку дерев, викладку клумб. Всього висаджено 10 тисяч кущових дерев»; в 1960р. «До дня залізничника при залізничній станції Старокостянтинів-ІІ власними силами споруджено житловий двоповерховий будинок. Для кращого обслуговування пасажирів планується організувати попередній прийом багажу і побудувати привокзальний ринок, продовжити роботи по благоустрою території вокзалу, висадити 500 штук декоративних дерев інше».
