29 січня назавжди увійшло в українську історію як День пам’яті Героїв Крут, однак мало хто знає, хто вони, ці Герої, чим цей бій унікальний, що взагалі відомо, та які факти приховувались. Про це й детальніше поговоримо.
Бій під Крутами – сутичка армії Української Народної Республіки (далі – УНР) та Червоної гвардії (більшовиків), що відбулась 16 (29) січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, під Києвом.
З чого все почалося
Більшовики, після спроб підірвати владу внутрішньо, підняли збройне повстання з метою захопити Київ, згуртувавши три армії під керівництвом підполковника Муравйова. Спершу боротьба з повстанцями зосередилась біля заводу «Арсенал», однак після 5 днів боїв завод взяли штурмом, а десятки робітників були розстріляні.
Щоб затримати наступ Червоної гвардії на ділянці Гребінка-Крути, Симон Петлюра надіслав юнкерів військової школи ім. Богдана Хмельницького, підрозділ гайдамаків, курінь, сформований із студентів Університету св. Володимира (нині ім. Т. Шевченка) та старшокласників Кирило-Мефодіївської гімназії. Загалом під Крутами захищало Київ 420 осіб, більшість з яких були студентами. На них ж наступало шеститисячне військо.
Хід подій
Герої Крут тримали оборону декілька годин, завдавши більшовикам вагомих втрат та стримавши їхній наступ до вечора. Далі відступили до Києва, руйнуючи за собою залізничну колію. Невеликий загін гімназистів та студентів потрапив у полон, з якого живим ніхто вже не вернувся. Їх жорстоко розстріляли, перед цим катуючи.
Тим часом більшовики підібрались до Києва та відкрили п’ятиденний вогонь з гармат. 7 лютого радянські війська ввірвались у місто.
Чому цей бій особливий
Не звертаючи увагу на переважання сили у ворога, на свій вік, по суті ще діти вийшли обороняти свою країну. Певно вони розуміли, що їх чекає смерть, але готові були на все, щоб хоч якось затримати цей напад. І окрім того, що в них вийшло затримати, вони ще й нанесли удар втричі більший: історик Ярослав Файзулін оцінює втрати більшовиків у 300 люде, а серед бійців УНР – у 70-100 осіб. До того ж, саме факт затримання більшовиків дав змогу укласти Брестський мир між УНР і Четверним союзом. Саме цим боєм можна охарактеризувати любов до країни, мужність та незламність українського народу.
Як вшановують пам’ять
Відразу після розстрілу більшовики заборонили ховати тіла загиблих, тому, дочекавшись звільнення міста від них, за рішенням Центральної Ради від березня 1918 року полеглих студентів перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві.
У радянський час їхні могили були зруйновані, а факти цієї події або замовчувались, або спотворювались. Коли ж Україна здобула незалежність, подвиг Героїв Крут став символом боротьби та патріотизму, тож у 2003 році 29 січня почали відзначати на державному рівні. Від 16 травня 2013 року у Постанові ВРУ закріпили «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
Павло Тичина вшанував пам’ять полеглих у своєму вірші: «Пам’яті тридцяти», написаному в 1918 році. А ось нещодавно, у 2019 році на світ з’явилась екранізація Олександра Шапарєва "Крути 1918".
