Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 18 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Зараз вона з донькою перебралася до батьків і мешкає у Старокостянтинові. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День двісті четвертий
Вже давно спостерігаю за ЄС і НАТО з точки зору того, кого ж вони оберуть першою жертвою. Надто відверто вже деякі країни почали зневажати ці установи, при цьому вважаючи, що їм за це нічого не буде. Кілька днів тому стало зрозуміло, що першою під роздачу потрапить Угорщина. Спочатку почали говорити про скорочення фінансування Угорщини через корумпованість уряду Орбана. А сьогодні Європарламент проголосував за те, щоб визнати Угорщину недемократичною країною з гібридним режимом виборчої автократії. Як то кажуть, перший пішов. Така привселюдна прочуханка - найкращий сигнал всіляким турціям і сербіям про те, що ігри скінчилися і потрібно обирати сторону. Турція відреагувала миттєво. Не встигли США заявити про те, що готові вводити санкції за підтримку расєйськоі платіжної системи «мір», як три найкрупніші мережі турецьких готелів відмовилися приймати карти бидлостанців. Вірний вибір - ці вилупки мають відчувати складнощі всюди і в усьому. Нема чого по турціях шастати - нехай в мацкву їдуть на непрацюючому колесі кататися. Яка країна, такий і відпочинок.
День двісті п’ятий
Сьогодні вперше радію руйнуванням цивільних об’єктів. В місті валуйки бєлгородської області. Дуже тішить, що, нарешті, вони пожинають плоди війни на своїй території. Після побаченого в Ізюмі, хочеться, щоб кожна могила повернулася їм стократно, кожна зруйнована будівля - десятикратно, а кожне зруйноване життя українця відгукувалося їм до десятого коліна. Ненавиджу. Не пробачу.
День двісті шостий
Сьогодні в Україні відзначають День рятувальника, тому хочу від щирого серця привітати всіх причетних. Сьогодні їх називають героями без зброї. Які б трагедії не траплялися зараз на території України, вони першими прибувають на місце, розбирають завали, приборкують вогонь, допомагають людям вибратися з-під завалів, надають першу допомогу. Іноді вони рятують життя інших людей ціною власного. На жаль, за офіційними даними, від початку повномасштабної війни в Україні загинуло сорок три рятувальники. Ми завжди пам’ятатимемо їхню жертву. Дякуємо!
День двісті сьомий
Не можу не прокоментувати поїздку путлєра до ШОС. Спочатку «пабєданосная спєцапєрация» в Україні, а на доданок ще й неспроможність путлєра підтримати Вірменію у військовому конфлікті (ну немає чим підтримувати - підтримувальщики закінчуються), остаточно продемонстрували всьому світові, що, говорячи словами Андерсена, король (блазень підійшло б більше) голий. Всі колишні «партнери» старого маразматика, які роками змушені були лизати його зморщену дупу, радо демонструють йому, що він вже абсолютно нічого собою не являє. Не завуальоване запізнення майже усіх на зустріч з путлєром, коли той змушений був переступати з ноги на ногу, в очікуванні тих, хто відверто з нього знущався, стало апогеєм дипломатичного опущення пуйла в очах усього цивілізованого світу. Хоча, особисто я особливе задоволення відчула, спостерігаючи за обличчям цього ушльопка, коли він розповідав, що українці (навіть не знаю чому) не бажають сідати за стіл переговорів. Не володіє путя обличчям зовсім, тому можете взяти поп-корн, поставити на повтор, і насолоджуватися переглядом суміші розгубленості, нерозуміння, розпачу і, нарешті, усвідомлення невідворотності своєї поразки на обличчі у цієї мразоти. Сподіваюся, наступного разу я спостерігатиму за виразом його обличчя на відео з Гааги.
День двісті восьмий
Уряд Угорщини намагається сісти на шпагат між расєєю і ЄС, щоб останні не позбавили їх 7,5 мільярдів євро. Вже на всі вимоги згідні. Вже й Орбан почав виступати у підтримку расєі виключно на закритих зібраннях (типу ніхто не в курсі, що воно там мололо). А уси пєскова візьми та й ляпни, що кремль «вітає суверенну позицію» Угорщини щодо багатьох питань. Все ніяк не можуть кремляді зрозуміти, що навіть ті, хто їх підтримує, намагаються робити це максимально непомітно. А всі інші намагаються відмитися від самої згадки про бидлостан в контексті міждержавних відносин. А ті, хто занадто вже наполягає на дружбі з путлєром і його шайкою, обов’язково змушені будуть платити за це високу ціну. От Турція, розуміючи це, продовжує швиденько відмовлятися від співпраці - сьогодні ще й один з найкрупніших приватних банків відмовився працювати з системою «мір». Кажуть, що за останні місяці у банки Туреччини з орколянду було переведено мільярди доларів. То так расєянські мільярдери намагаються свій капітал вивести з уРодіни своєї (щось підказує мені, що ці мільярди потім стануть гарним поповненням бюджету Туреччини). Не розумію я тих расєйських олігархів. Чим їм платіжна система «мір» не подобається?
День двісті дев’ятий
Расєянська триколорна ганчірка працює як маяк для довбодятлів з усього світу. Лише за останню добу під її крило попросилися так звані днири і линири, гауляйтери з тимчасово захоплених територій і чувак, який захопив заручників у банку в Грузії (тут, канєшно, неочікувано вийшло). Ну а довбодятли, які вже під цією ганчіркою живуть, радо почали кудахкати про рехферендуми щодо приєднання украінських територій до зомбіленду. Наслідки не примусили себе довго чекати: акції оркостанських підприємств обвалилися, Мін’юст США звернувся до Конгресу з проханням узаконити передачу расєянських активів Україні, всі притомні держави світу запевнили, що, унаслідок оголошення про псевдореферендуми, вони посилять підтримку України на всіх напрямках. Коротше, все йде за планом кремля і той план мене все більше тішить. Можемо лише привітати путлєра і його недолугих прибічників з черговою «перемогою».
День двісті десятий
Двісті п’ятнадцять героїв України звільнені з полону, більшість з яких - захисники Азовсталі разом із командирами. Натомість українська сторона віддала 55 орків і кума путлєра. А всі такі: «А чого ж путя вчора мобілізацію не об’явив? А чого до сьогодні чекав?» То просто багатоходовочка: бидлостанці за демонстраціями не помітили, що тих, ким їх лякали, розповідаючи страшилки, погрожуючи стратою, віддали на обмін. Коротше, пу остаточно зрозумів, що він програє війну, і тепер намагається примусити українців сісти за стіл переговорів, як-то кажуть, і кнутом і пряником. Кнутом стала «часткова» мобілізація в оркостані. Гіркін такий: «в смислі часткова? Тра мільйон!!!» Нічого він не розуміє. При частковій легше приховати скільки людей ухилилося, а скільки відверто на три літери послали. До речі, помітили, що на расєє з демонстраціями вийшли? «Нєт вайнє! Путлєра в окопи!» Оце світ, мабуть, в шоці. Вони то думали, що расєянці, біднесенькі, не виходять з протестами, бо поліції бояться, тюрми там, побоїв. А вийшло, що ніт. Просто коли ця війна лише українців вбивала (ну, їм так по зомбоящикам розповідали), то «спєцапєрацию» 75% бидломаси підтримувало. А як зрозуміли, що тепер вже їхні яйця з украінських кущів звисатимуть, то як давай проти війни виступати. Особливо «за мир» зараз стоять у чергах у Фінляндію, Грузію, Монголію та інші країни, які ще орків на свою територію пропускають. Аерофлот расєі теж давно таких прибутків не мав: диванні воїни повикупали всі білети в усі можливі боки. І тільки українці зберігають спокій і донатять на ЗСУ. Ну дійсно, яка різниця кого нищити, контрактників, зеків чи мобілізованих?
