Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 18 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День триста другий
Наскільки я пам’ятаю, плєшивий дуже любить каламбури. Типу «нравіца не нравіца», «ана утанула» і тд і тп. Готова попрацювати для нього спічрайтером. Може вийти до своєї бидломаси і заявити, що спєцапєрация спрацювала на всі сто тисяч. Залужний навіть срібну кнопку від ЗСУ подарував. Навряд чи ботоксний в курсі, що то таке, а незабаром вся оркляндія забуде, «що то такеє тая ютюба». Вітаю, незламні. На сто тисяч орків на світі менше.
День триста третій
Орки знову вдарили сьогодні по одному з енергооб’єктів. Свята все ближче, тож зрозуміло, що ризики чергового масштабного обстрілу все вищі. Сьогодні подивилася, де знаходяться найближчий пункт незламності і пункт обігріву. Виявилося, що все дуже близько. Якщо що, знаю куди йти. Галущенко сьогодні заявив, що енергосистема України відбудовуватиметься за найновітнішим зразком, який не матиме аналогів у світі. Відверто кажучи, це мантра, яку я щоразу повторюю собі, щоб пережити чергові руйнування. Ми все відбудуємо. Все стане навіть кращим. Все буде навіть сучаснішим. Головне - перемогти.
День триста четвертий
Сьогодні, напередодні Різдва Христова, як ніколи кидається у вічі різниця між тим світом, до якого ми прагнемо доєднатися, і тим, від якого ми прагнемо назавжди відокремитися. Зранку рашисти обстріляли центр Херсона. Шістдесят вісім постраждалих, десятеро загинуло. І орки чудово знали, що жодних воєнних об’єктів або об’єктів інфраструктури там не було. Але були ринки, крамниці, багато людей, що закуповувались до свят. Звичайний терористичний акт перед Різдвом, на кшталт тих, які влаштовувалися у європейських містах з наїздом вантажівками на пішоходів, або розстрілами натовпу людей. В цей самий день прикордонники Молдови прийшли до прикордонників України, щоб виконати колядки і привітати з прийдешнім святом. Як же це класно мати адекватних сусідів! Мрію, що це стане традицією, і колись на всіх європейських кордонах мирної України у Святвечір лунатимуть колядки різними мовами. А на кордоні з московією, за стіною, мінним полем і ровом буде тиша. Нехай це буде моє Різдвяне бажання. Христос ся рождає! Славімо його!
День триста п’ятий
Сьогодні вперше святкували Різдво за новим стилем. Трохи дивні відчуття з багатьох причин. По-перше, мала з незвички почала вітати друзів словами «Христос воскрес», при чому половина з них відповіли «воістину воскрес», поки, нарешті, не знайшлася адекватна подруга. Довелося вітати по другому колу, але, думаю, тепер різницю засвоєно. По-друге, трохи незвично бути в цей день далеко від сім’ї, адже для нас це завжди було сімейним святом, коли за великим столом збиралася вся родина. По-третє, святковий настрій повністю відсутній і навіть мандаринки з гірляндами не допомагають. І, все одно, я з ентузіазмом зустріла новину, що УГКЦ і ПЦУ ведуть переговори щодо реформи церковного календаря. Сподіваюся, колись 25 грудня офіційно стане святковим днем для всіх українців.
День триста шостий
А які емоції у вас викликає сигнал повітряної тривоги? Сьогодні вперше слухала її з задоволенням. У місті Енгельс, в ерефіі. І за кадром такі приємні коментарі: паніка, «ета в пєрвий раз», «прілєтіт ілі нє прілєтіт». Та ладна… Прям отакі думки виникають, коли повітряну тривогу чуєте? Страшно? Серйозно? Може хочеться дітей сховати кудись, щоб вони цього не чули і, тим більше, не чули вибухів? Може хочеться рідних набрати, спитати чи у них все добре? Може кров холоне в жилах, коли чуєте це вперше? Велкам ту ріелиті! Ви ж хотіли війну? Тепер вона іде до вас. Насолоджуйтесь.
День триста сьомий
Коли я слухала заяви плєшивого про необхідність існування біполярного світу, я могла уявити що завгодно, але не те, що цивілізованому демократичному світові буде протиставлене братерство персня. По-ходу, цю ідею ботоксному підкинув сам Гоблін, той що, в свій час, став мегапопулярним саме завдяки своїй озвучці Володаря Перснів, а виявився звичайною путлєрівською підстилкою і украіноненависником. Толкін, мабуть, в гробу тричі перевернувся від такого, бо його Саурон - просто дилетант в порівнянні з недоміркуватим «дарітєлєм» перснів. Я б на місці отримувачів їх в якусь церкву занесла, бідним би пожертвувала, від гріха подалі. Бо на всіх Фродо (читайте ЗСУ) може і не вистачити.
День триста восьмий
Цей рік, безумовно, є роком ЗСУ, тому що важко переоцінити те, що вони роблять для країни і для кожного з нас. Проте, я також із захопленням спостерігаю за роботою наших дипломатів, які блискуче працюють на своєму фронті. Останній проєкт наших представників у ООН є мега складним і мега важливим. Представники Естонії зазначили, що, не дивлячись на те, що вони підтримують виключення расєі з Радбезу ООН, є мало країн, які готові на такий крок. Але є одне але. Більшість цивілізованих країн світу звикли дослухатися до залізних аргументів і висновків, особливо якщо вони зроблені у юридичній площині. Тому, дійти до потрібного нам рішення дуже складно, але можливо. Безумовно, для цього потрібна титанічна праця наших юристів і дипломатів. Тож, якщо вони зможуть викинути бидлостан з Ради Безпеки, я аплодуватиму стоячи.
