Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 18 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День триста шістнадцятий
Напередодні двадцять п’ятого грудня расєя влаштувала терористичний акт у Херсоні, вбивши і покалічивши десятки людей. Напередодні Нового Року расєя влаштувала ракетний обстріл всієї території України, під час якого теж загинули цивільні. Всю новорічну ніч ми провели під вий сирен, тому що расєя влаштувала «шахедний терор», намагаючись зіпсувати свято і вбити ще більше мирних людей. А тепер плєшивий вирішив заговорити про тридцяти-шести годинне перемир’я, ніби-то, щоб люди змогли помолитися на Різдво. Нехай засунуть собі це перемир’я в дупу після всього того терору, який ми пережили у перші дні цього року. Сподіваюся, що наші забезпечать перехід пари сотен орків до пекла у цей день. Туди їм всім і дорога.
День триста сімнадцятий
У мацковського патріархату скрєпи палають. Такий ґвалт підняли через службу УП в Успенському соборі. Мовляв, храм належить їм до кінця дії воєнного стану. Соромлюся спитати, а чи не провідну роль вони відіграли у самому існуванні воєнного стану в Україні? І чи не сподіваються й досі, що, після закінчення дії воєнного стану, у нас на вулицях триколорні ганчірки висітимуть? Мрію про те, щоб кожен монастир, кожна церква була очищена від представників мпц. В украінських храмах богослужіння мають бути українською і молитися там мають за Україну і українців, а не за «узкій мир».
День триста вісімнадцятий
Від самого початку війни уряд Туреччини мене вражає. Так вдало займати доволі сильні позиції на міжнародній арені, примудрятися допомагати Україні, але водночас прокручувати справи з бидлостаном - це ж треба як той черв крутитися. Особливо мене тішить, коли вони «блаженними» прикидаються. Такими, ніби не розуміють, що насправді коїться. Сьогодні, наприклад, знов порадували. Заявили, що сподіваються (увага!) на продовження терміну дії припинення вогню по всій лінії фронту. А ми й не знали, що у нас припинення вогню. Оті двоє, що загинули, і тринадцять, що поранені, сьогодні в Бахмуті, не знали. Оті, що в Херсонській області сьогодні під обстріли потрапили, не знали. І то я лише про цивільних кажу. А військові наші з двадцять четвертого лютого в умовах суцільного режиму припинення вогню живуть. На голову Ібрагіма Калина таке припинення вогню, хоча б на пів годинки, то може б припинив ахінею нести.
День триста дев’ятнадцятий
Данилов сьогодні заявив, що расєя може запропонувати так звану «38 паралель», тобто поділ України за прикладом поділу двох Корей, мовляв тут живуть такі украінці (бендерівці, зрозуміло), а отут - не такі (вільні народи лидинири, по-ходу). В принципі, з цією пропозицією можна працювати. Робимо вигляд, що розглядаємо пропозицію, але внесемо певні корективи, а потім заявляємо, що, оскільки Юрій Долгорукий, нащадок Мономаха, заснував мацкву, яка є центром бидлостану, то весь бидлостан, ми, формально, погоджуємось визнати частиною України. Проте, під впливом багаторічної промивки мізків радянсько-путлєрівськими пропагандистами, мешканців московіі не можна вважати рівними чи навіть подібними до вільних духом українців. Тому проводимо «38 паралель» по кордонах дев’яносто першого року і вважаємо всіх московитів «не такими» (це вже, в принципі, зроблено). І, головне, активно працюємо з усіма міжнародними партнерами, щоб економічно дійсно перетворити кацапстан на північну Корею. Чудове рішення проблеми, по-моєму.
День триста двадцятий
Восьмого серпня дві тисячі восьмого року бидлостан нападає на Грузію. В своїх кращих традиціях, орки бомбардували мирні міста і селища, вбиваючи цивільних і руйнуючи все, до чого могли дотягнутися. Україна миттєво відреагувала на вторгнення і передала Грузії системи Бук і Оса, що являються системами ППО. За словами Мікаеля Саакашвілі, саме завдяки цим системам грузини змогли збити дванадцять ворожих бомбардувальників, що означає сотні врятованих життів. Сьогодні, на десятому місяці війни, коли загинули вже сотні тисяч українців, Грузія відмовилася ПОВЕРНУТИ (навіть не дати свої) комплекси Бук, які могли б посилити ППО України і врятувати чиїсь життя. Занавєс.
ПиСи: Ні, я не звинувачую усіх грузинів - багато грузинських добровольців зараз воюють на нашій стороні, і багато грузинів зараз допомагають нашим біженцям у себе на батьківщині. Я лише натякаю, що, мабуть, грузинам варто замислитися куди веде їх їхня влада і чи не стануть вони другою Білоруссю, якщо будуть і надалі закривати очі на дії своєї верхівки.
День триста двадцять перший
Головний оленєвод ерефіі заявив, що орки збираються впроваджувати штучний інтелект у армію. Можливо йому хтось скаже, що відсутність інтелекту у керівництва не можливо замінити комп’ютерними технологіями? А ще, вони збираються покращувати екіпіровку і спорядження особового складу «до найвищого рівня». Ну, тут легко. Знімаєш з своїх оленів ватники, даєш бушлати, заміняєш каски часів другої світової на, хоча б, каски часів розпаду срср і, вуаля, олені вже вважають себе екіпірованими за стандартами НАТО. Ну і, каже, що треба «другу армію світу» тренувати з урахуванням досвіду, отриманого в Україні. Теж вірно, введіть курс де правильно носити пакет, щоб його можна було швидко дістати при потребі, а також, як правильно пакувати в пакет товариша, щоб це падло не смерділо потім і повітря українське не псувало.
День триста двадцять другий
Читаю новини про те, що різні країни починають давати нам танки, і дивлюся на фото з Бахмуту і Соледару. І так хочеться, щоб поскоріше прийшло туди підкріплення і щоб ті танки вже добили всю ту погань, яка повзе на наші украінські міста. Молюся за наших хлопців.
