Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 18 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День чотириста вісімдесят четвертий
У продовження теми про найбезглуздіші організації. МАГАТЕ. Тобто, гендиректор цієї надповажної організації відвідує Запорозьку атомну станцію, захоплену расєянськими терористами. Він на власні очі бачить, що територія навколо, а також ВСЕРЕДИНІ атомної станції є замінованою. «Служба безпеки» окупантів «пояснює», що міни всередині станції розміщено з оборонною метою (цікаво, щоб що? і у випадку чого?). І МАГАТЕ видає чудовий висновок: функції безпеки ЗАЕС не зазнають істотного впливу. Та ладна! А ми то боялися, дурники, що радіація там, променева хвороба, зона відчуження на сотні років. А МАГАТЕ, виявляється, пильно слідкує за цією проблемою. Соромлюся спитати, а за безпекою Каховськоі ГЕС якась потужна організація слідкувала? Може треба було теж МАГАТЕ попросити, так, щоб вже точно нічого там не трапилося. Світові не страшно бачити всю безглуздість і безпорадність тих, на кого вони звикли покладатися?
День чотириста вісімдесят п’ятий
Ні, я, звичайно, не вірю у якийсь переворот на расєє. Там перевертати нічого - не один путлєр, так інший. Все одно одна мразота. Але оця вся клоунада з вагнерами і керівництвом недоарміі - хоч якась радість і розвага (особливо на фоні того, що в цей час в бік України вже летять ракети). Особливо сподобалася клоунада з хєнєралами, яких пригнали в одну кімнату відоси записувати. Не зрозуміло лише, чому Суровікіну дали автомата в руки, а Алексєєву не дали. Що за дискримінація? Хоча б якийсь штик-ніж дали. А Суровікін суворий такий. «Астанавітєсь», каже. Мабуть у них з Януковичем один спічрайтер був. Ми, каже, з вагнерами одної крові. Трошки образливо тут відсилка до Мауглі прозвучала, якщо чесно. Хоча, що правда, то правда. Що колишні зеки, що «цвєт расєйськой армії», всі однієї крові - мародери, гвалтівники, вбивці. Тут не збрехав. Маскі-шоу по всій болотляндіі влаштували: блок-пости, техніку зігнали, строковиків озброїли. От молодці. Аплодую стоячи. Тепер головне, щоб вони стріляти одне в одного почали. І чим більше їх всіх загине, тим менше нашим воїнам роботи лишитися. Тому приготували поп-корн і чекаємо розвитку подій. Сподіваюся, бурхливого розвитку.
День чотириста вісімдесят шостий
Як і очікувалося, перевороту не сталося. Та й безглуздо його очікувати від поплічників путлєра. Для них існує виключно шкірний інтерес (підозрюю, в даному конкретному випадку в прямому смислі цього слова). Тому, якісь розмови про «марш справедливості» - це просто смішно, адже вони не знають що таке справедливість. Проте, як я й передбачала, розважалися ми майже добу, із задоволенням спостерігаючи за тим, як расєяни скуповували долар по сто п’ятдесят і квитки аби-куди за всі гроші світу. Сподіваюся, таких лохів було багато. Менше з тим, підведемо ітоги. Мінус сім бортів і тринадцять льотчиків. Мінус нафтобаза у Воронежі. Мінус один міст. Це, принаймні, те, про що нам відомо. Крім того, весь світ спостерігав у прямому ефірі як «важко» дістатися мацкви і як вони чинять супротив, за допомогою перекривання доріг вантажівками і руйнування тих самих доріг за допомогою ескаваторів. Уявляю регіт, який стояв у, скажімо, Пентагоні. Шкода, що ця розвага швидко скінчилася, але все ще попереду. Ще не один щур намагатиметься спасти власну шкуру з цього расєйського корабля. Тож це лише початок. Громадянам болотляндіі не розслаблятися. А нам пам’ятати: хорошими для нас вони не будуть ніколи. Навіть коли вони перегризатимуть одне одному глотки. Навіть коли стрілятимуть одне в одного. Для нас немає кращої чи гіршої сторони. Вони всі мають бути знищені, щоб у нас панував мир і спокій. Расєя має припинити своє існування і розпастися на безліч малих регіонів. А там нехай століттями воюють між собою хоч до самого скону.
День чотириста вісімдесят сьомий
У Бердянську шістнадцятирічний Тигран Оганесян записує передсмертне відео, знаючи, що за лічені хвилини його вб’ють окупанти. Він завершує своє відео словами «Слава Україні». В Красилові купка підстаркуватих ідіотів виходить на захист мацковського патріархату. Молодь кладе своє життя за Україну, а ті, в кого має серце розриватися за своїх дітей і онуків, готові класти своє життя за фсбшників у рясах. Що з цими «прихожанами» не так? Має до них в Красилів прийти бурят, щоб дійшло? Чи треба, щоб їхніх шістнадцятирічних онуків розстрілювали на вулицях того самого Красилова, щоб почали розуміти якісь причинно-наслідкові зв’язки?
День чотириста вісімдесят восьмий
Орків стає все менше, а звільнених українських земель все більше. Щодня отримуємо новини про звільнені населені пункти. Щодня радіємо нашим успіхам. Уявляю лише, якою ціною нам все це дається, адже наступ - це завжди втрати. Нехай наших хлопців Господь оберігає, щоб всі вони повернулися додому з перемогою. А всім, хто досі знаходяться під окупацією, сил дочекатися звільнення. Воно обов’язково буде.
День чотириста вісімдесят дев’ятий
Сьогодні Краматорськ. Станом на зараз відомо про чотирьох загиблих і сорок два поранених. Серед поранених восьмимісячна дитинка. Серед загиблих сімнадцятирічна дівчинка. Нехай все повернеться рашистам. Кожному, хто причетний до сьогоднішнього теракту.
День чотириста дев’яностий
Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
З Днем Конституції, дорогенькі! Поки ми єдині, поки кожен з нас робить все залежне від нього для того, щоб відстояти свій суверенітет і територіальну цілісність, доти ми матимемо можливість щороку вітати один одного з цим святом. Україні бути!
