Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 20 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День сімсот девʼяносто другий
Сьогодні окупанти били по залізниці. На жаль, є і загиблі, і поранені. Очевидно, намагаються ускладнити логістику для допомоги, що має надійти зі США. Те, що страждають цивільні працівники залізниці і звичайні пасажири, їх не дуже хвилює. Головне, що надходженню допомоги все одно не завадять, а ось збитків нароблять. Проте від самого початку війни жодна їхня дія не була ані логічною, ані розумною.
День сімсот девʼяносто третій
Ще девʼяносто пʼять мільярдів на воєнну допомогу пообіцяли нам сьогодні на черговому засіданні у форматі Рамштайн. Наразі робиться акцент на засоби ППО, артилерію та необхідну техніку. Якесь світло зʼявилося у кінці того жахливого темного тоннелю у якому ми перебували останні місяці. Рабсєянє, вочевидь, намагаються встигнути до поставок, тож чергові бомбардувальники вже летять до пускових. Години через дві-три почнеться тривога. Сил нашим військам ППО встояти і показати найкращі результати. А рабзєянським уродам впасти і здохнути.
День сімсот девʼяносто четвертий
Пережили чергову ракетну ніч. Кончені продовжують лупити по енергетичних обʼєктах. На цей раз влучили по ТЕС у Дніпропетровській, Іваново-Франківській і Львівській областях. Засобів ППО катастрофічно не вистачає. Але і наші не лишилися в боргу, відправивши пташок на болота. Красиво палав воєнний аеродром на краснодарщині, а також ільський і слов’янський НПЗ. Чекаємо на інформацію щодо ушкоджень на аеродромі, адже на момент удару там перебували десятки літаків, РЛС і РЕБ, ну і, звичайно, обслуговуюча це все бридота. Щодо НПЗ, подейкують, що удар прийшовся по ректифікаційних та атмосферних колонах, а значить то надовго.
День сімсот девʼяносто пʼятий
У Німеччині вбили двох наших військових, які проходили там реабілітацію. Звісно ж, вбив місцевий зед-патріот з рабзєянським паспортом. І саме це мене абсолютно не здивувало, адже це бидло, куди б не поїхало, завжди лишатиметься рабзєянським бидлом. Всім країнам світу потрібно кожного з паспортом болотляндіі питати «чий Крим» і при відповіді «наш» гнати нахрін за порєбрік до ботоксного. Всіх, кожного, будь то дитина чи пенсіонер, бо то є бидлорос, який рано чи пізно проявить свою ненависть до цивілізованого світу. А ось що мене здивувало, це те, що ці військові перед цим пили зі своїм вбивцею пиво. От, щоб що? Побачити в бидлоросі щось людське? Переконати бидлороса у неправоті? Повірити в можливість поствоєнного братерства? Він вбив двох хлопців, які внаслідок важких поранень навіть захищатися не могли. Тварина, яка прожила майже стільки, як вони обоє разом взяті. Двох дітей, якщо з ним порівнювати. То тварини. Немає там нічого людського. Тільки почули «здрасті» посилайте вслід за воєнним кораблем.
День сімсот девʼяносто шостий
Черговий удар по Одесі. На цю хвилину пʼятеро загиблих і тридцять двоє постраждалих. Серед поранених двоє дітей і вагітна жінка. Дівчинка чотирьох років у вкрай важкому стані. Ще шестеро поранених дорослих також у важкому стані в реанімації й наразі триває боротьба за їхні життя. Від осколкового поранення також загинув собака. Ті, хто має домашніх улюбленців, розуміють глибину горя іі хазяйки. Орки спеціально вдарили по місцю скупчення людей, де Одесити зазвичай гуляли з дітьми й тваринами, відпочивали, займалися спортом. Вдарили касетним снарядом, призначеним для знищення живої сили. Горіти їм в пеклі. Співчуття сімʼям загиблих. Швидкого одужання постраждалим. Бумерангу рабзєянам в кожне місто.
День сімсот девʼяносто сьомий
Сьогодні день жалоби в Одесі. А орки продовжують її обстрілювати. Немає там жодного спокійного дня. А ще знову обстріляли Харків. Там є загиблий і, якщо не помиляюся, близько десяти поранених. Зливний бачок у своїй пропагандистській програмі розповідає, що потрібно «нє атпугнуть» українців, а показати ім, як добре їм буде з рабзєєю. Мамкіни стратєгі обрали для цього найкращий спосіб: обстрілювати міста, які у своїй основній масі були московськомовними. Можемо привітати стратегів: якщо раніше їх ненавиділи українською, грузинською, чеченською, латиською, польською тощо, то тепер їх ненавидітимуть і московитською.
День сімсот девʼяносто восьмий
Ще на двох рабзєянських нпз вночі невдало покурили. Politico стверджують, що на московіі вже відчувається дефіцит пального. Від початку року ціни для населення піднялися на 20%. Звичайно ж, коли дивишся новини, то дуже хочеться, щоб по їхніх містах заряджали так, як вже третю добу по Одесі. Але ж ми тим і відрізняємось від орків, що маємо якусь тактику і стратегію, а не тупо в мʼясо все, що живе. Тупо в мʼясо - це тих, що на передку. А по тих, що в тилу, потрібно з розумом, щоб нашим на передку хоч трохи б легше було. А цивільні у них і самі здохнуть, від бояришника, як їх вождь сказав.
