Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День девʼятсот вісімдесят перший
Чорна доба для Харкова, де з ночі велися рятувальні роботи після потрапляння у житловий будинок. Наразі роботи завершені. Троє загиблих і тридцять шестеро постраждалих. Серед загиблих двоє хлопчиків дванадцяти й пʼятнадцяти років. Геноцид триває, світ дивиться.
День девʼятсот вісімдесят другий
На цьому тижні щоночі лунали тривоги. На зараз стан такий, що хочеться заснути і проспати всю суботу і неділю. Щоранку виймаєш себе з ліжка за волосся, аби розпочати роботу. Тримає лише думка про те, як неймовірно важко зараз нашим воїнам. За тиждень ми втратили рекордні двісті квадратних кілометрів. Війна триває, вона неймовірно складна, вона вимагає надлюдських зусиль від усіх, будь то зона бойових дій чи глибокий тил. Тільки так ми переможемо.
День девʼятсот вісімдесят третій
За сьогодні тривога лунала пʼять разів. Перша тривала пʼять годин. Просиналися під вибухи, засинаємо під вибухи, ще й над головою чути, як літає шахед. Ненавиджу цей звук. Не знаю, чи колись зможу спокійно реагувати на мопеди.
День девʼятсот вісімдесят четвертий
Світ продовжує ділитися на два лагеря. Сьогодні важка битва відбувається у Молдові. Битва між московитами і європейцями. Рекордно висока явка на закордонних дільницях. Людям не все одно, де опиниться їхня країна, і це справді обнадійливо. Світ крокує до третьої світової і важливо, щоб якомога більше наших сусідів опинилися на одному боці з нами.
День девʼятсот вісімдесят пʼятий
В ЄС замислюються про створення воєнного союзу на доданок до НАТО. Європейські чиновники готуються до можливого переривання трансатлантичних відносин зі Сполученими Штатами Америки, якщо переможе трамп. Вчора Молдова довела, що маючи як інструмент демократичні вибори, люди здатні справді впливати на курс своєї держави. Менше доби залишилося американцям для того, щоб скласти цей історичний іспит: лишитися найсильнішим світовим лідером чи перетворитися на посміховисько із блазнем на чолі. Спостерігаймо й сподіваймося.
День девʼятсот вісімдесят шостий
Забула вчора сказати про гарну новину - сімсот тисяч хароших узкіх. А сьогодні відбулися перші бойові зіткнення ЗСУ з корейцями. І я замислилася. На цю шваль будуть новий рахунок відкривати чи до статистики узкіх додаватимуть?
День девʼятсот вісімдесят сьомий
У цікаві історичні часи живемо, панове. До влади прийшов голуб миру, який заприсягся закінчити всі війни у світі. З негативного, ми зараз зовсім не знаємо чого очікувати. З позитивного, ніхто не знає чого зараз очікувати від нового очільника білого дому. Але впевнена, що мєдвєдєв зарано зрадів, адже така вже хвороба у нарцисів, що пупом землі можуть бути лише вони, а плєшивий не навчений підлизувати достатньо довго, щоб залишатися татковим улюбленцем. Ще не затихли хвилі турбулентності у Штатах, як почало колотити Німеччину. А вони до нас занадто близько. І вплив проросійських сил там набагато сильніший. Тож буде ще одна битва між демократичними і автократичними силами. Але нам своє робити. Борітеся - поборете! Нам ще у середині девʼятнадцятого століття Шевченко шлях вказав. Тож робімо свою справу, а оці всі події навколо - то вже не зупинити. То вже перебудова світових цінностей і укладу. Зато як багато історій зможуть розповісти своїм онукам ті, хто виживе у цій мʼясорубці.
