Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча двадцять третій
Нам тут з кількох прасок вже пообіцяли, що незабаром московити знову орєшніком лупануть. Як же ж вже ці тварі дістали. Точно як та мавпа з гранатою. Не знаєш коли і що утворить, але точно знаєш, що обовʼязково якусь хрінь. А Трамп каже, що то ми ескалуємо, коли бʼємо американськими далекобійними ракетами по болотах. Та ми ескалуємо просто тим, що взагалі чинимо супротив, і тим, що ще існуємо. Московитам іншої причини для звірств годі й шукати.
День одна тисяча двадцять четвертий
Повертаючись до мого нещодавнього допису, поки в Британії збивають БПЛА за допомогою лазерної зброї, у нас збивають ракету за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу. Московити сьогодні знову намагалися повернути українців в середньовіччя, випустивши по нас девʼяносто чотири ракети і сто девʼяносто три безпілотники. Вісімдесят одну ракету і вісімдесят безпілотників ми збили, ще сто пʼять безпілотників стали жертвами РЕБ. Не все, звичайно, але дуже хороші результати. Дякуємо всім, хто захищає нас від конечних сусідів.
День одна тисяча двадцять пʼятий
Гарно палає сьогодні нафтобаза в Орлі. Було б добре, якби цей веселий вогник зігрівав московитів хоча б до Різдва. Але не нафтобазою єдиною. За добу ще мінус три залізничні локомотиви і винищувач су-30. А ще подейкують, що корейці з переляку вирішили воювати проти всіх і перестріляли кадирівців. Вочевидь, приказка «у страху очі великі» на них теж діє.
День одна тисяча двадцять шостий
Папа римський не здається у своїх спробах побратати нас з мокшами. З хорошого, ми вже не рідні брати, а двоюрідні - вже хоч не одною так би мовити пуповиною повʼязані. З поганого - всі київські князі, українські шляхтичі, козаки, вся розстріляна інтелігенція, воїни УПА, а також замордовані голодоморами і репресіями українці разом перевернулися у своїх трунах. Кажуть, що папи римські завжди потрапляють в рай. Шось підказує, що Францискові українці і в раю котел підготують.
День одна тисяча двадцять сьомий
Плєшивий сьогодні заявив, ніби щодня до московитськоі орди приєднується тисяча новобранців. За умови, що ми повірили цьому брехунові, у кого, якщо паща розкрилася, то вилетіла брехня, але за умови, що ми йому повірили, порахувала, і виходить, що ми перетираємо його дегенератів за добу десь на пʼятсот штук більше. Ось так потихеньку, помаленьку, перетремо їх і ваші сьогоднішні побажання обов’язково збудуться: русня здохне, ми переможемо і житимемо в мирі та спокої.
День одна тисяча двадцять восьмий
Виходимо на новий рівень. Тільки вчора оголосили кіріллова воєнним злочинцем, а сьогодні вже покарали. Філігранна робота. Не лише хєнєрала, але й його помічника, як то кажуть, одним вибухом задвохсотили. Всі згадують про те, що кіріллов - це той, який віддавав накази застосовувати хімічну зброю проти наших військових. Але це ще й той самий кіріллов, який періодично розповідав про американські біолабораторіі на території України, про заражених різними вірусами птахів і комарів, а також про створення біоагентів, які будуть вибірково вражати окремі етнічні групи. Коротше кажучи, кукуха у товарища була зовсім слабка, тож, можна сказати, що наші спецслужби вчинили акт милосердя, позбавивши комрада від довгих сумних років у психлікарні. Така собі евтаназія від СБУ.
День одна тисяча двадцять девʼятий
Кіт Келлог заявив, що ліквідація кіріллова була не найкращою ідеєю. От тут я з ним згодна. Набагато кращою ідеєю було б мочканути плєшивого. Але ж ця курва на вулицю не виходить, бо боїться, що ця ідея вже прийшла комусь в голову. Тому, вже до кого дістаємо, той і іде на концерт до кабздона. Але всі там з часом будуть.
