Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча сімдесят девʼятий
Понтифік озвався. Звернувся до українськоі молоді (чи то шукає на кого легше психологічно тиснути?). Каже, що тра відкинути війну і прощати. В нас тут за останні дні троє відкинули війну, простили і їх феесбешники підірвали на підступах до ТЦК, як тих гюльчітаїв-смертниць. Ведіть, каже, діалог. Так ті троє якраз діалоги в тєлєграм каналах вели. Цікавий кінець діалогу вийшов. Мало того, що згинули, то ще й як мразі, які свою країну продали. А я ото думаю. Коли проповіді викликають бажання матюкатися, то зі мною щось не так чи таки проповідник хріновенький?
День одна тисяча вісімдесятий
Думаю, щО то за гул якийсь стоїть, а то виявляється вий з далеких боліт аж сюди чути. Виють московити, що в тимчасово окупованому Селідовому штаб бригади накрило, разом з усім командним складом. Як казав зрадник молочний «тільки пісюни по стінах». А щоб ще й солоденьке щось на десерт, то наші ще й на курщині оборону прорвали, заглибившись у болотляндію ще на пʼять кілометрів. Мені то ця земля хіба що на те, щоб бетоном залити згодилася б, але як «ситуація на землі» для мирних переговорів згодиться.
День одна тисяча вісімдесят перший
Завдяки 28 ОМБр маємо ще одну збиту сушку. Пілот, на жаль, вижив, але поки що евакуювати його не змогли. Маю надію, що його таки знайде український дрон, ну або наші «евакуюють» його першими - нам не завадило б мати такого півня у обмінному фонді.
День одна тисяча вісімдесят другий
В столиці Угорщини пройшов марш неонацистів. Деякі з них мали нашивки з московитським прапором і літерою зед. Цікаво, скільки світових ЗМІ зосередять на цьому свою увагу? Бо ми то в курсі, що московити нацисти, а от Європа ще й досі сумнівається.
День одна тисяча вісімдесят третій
Знову маємо підтримку від країн Балтії. По перше, литовці знову забрали понад мільйон євро для придбання дронів для ЗСУ. По друге, Латвія замовила для України фінські бронетранспортери Patria. Я не втомлююся дивуватися тому, як ці маленькі країни підтримують нас. Дійсно, велич визначається не величиною.
День одна тисяча вісімдесят четвертий
Угорщина знову активізувалася. Сіли на свою стару кандибу: притиснення прав угорців, що проживають на Закарпатті. Я тут подумала. Якщо ви так за них переживаєте, то заберіть їх собі. В Україні йде кривава війна. Ракети долітають і до Закарпаття. То запропонуйте угорцям притулок на їхній історичній батьківщині. Надайте житло, забезпечте роботою, де можна буде спілкуватися угорською, навчанням угорською, щоденним спілкуванням угорською. Може хто й буде вдячний за таку можливість. Ми навіть петицію підпишемо, щоб угорських чоловіків, які хочуть назавжди виїхати в Угорщину, випустили звідси. Чи так не піде? Треба ще шапку кинути «на цибулю», щоб потім розповідати, як і між ким потрібно Україну поділити? Клали ви на угорців в Україні і на їхні долі, лише фублі відпрацьовуєте.
День одна тисяча вісімдесят пʼятий
Трамп поговорив з плєшивим і Зеленським. Судячи з усього, вислухав довгу лекцію з видуманої історії московіі. Хоча, одна розумна мисля від плєшивого таки була. Уси пєскова заявили, що ботоксний виступив за усунення першопричин війни. У мене тут прям калейдоскоп ідей: можна кулю в лоба, можна мотузку і мило, можна отруту якусь, можна вийти у вікно погуляти. Коротше кажучи, всього не перелічиш, але вибрати точно є з чого.
