Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча сто шістдесят третій
Другу сотку відкрили підписанням угоди про корисні копалини (щоправда вона ще має пройти ратифікацію). Маю сказати, що наші чудово попрацювали і, якщо порівнювати з першим варіантом, маємо абсолютно іншу угоду, яка відповідає інтересам України. В наступні сто днів нам також пообіцяли продовжувати працювати над «зближенням позицій» між Україною та московією. Каже Венс, що існує величезна прірва між тим, чого хочуть українці і тим, чого хочуть одичалі. Я б сказала, що прірва не така вже й велика. Вони хочуть знищити нас, а ми їх. Тож навряд чи вдасться щось там зменшити. Потрібно просто перейти на правильний бік і збавити людство від незрозумілого утворення «брацкіх народів».
День одна тисяча сто шістдесят четвертий
Було б смішно, якби не було так сумно. Тепер маємо двох переможців у Другій світовій. При чому спочатку (8 травня) перемогли Сполучені Штати, а потім (9 травня) -расєйська пєдєрація. Перше і друге місце, мабуть, я вже не знаю як то рахувати. Ну і 11 травня в одно ліцо Сполучені Штати перемогли у Першій Світовій. З такими темпами скоро будемо у третій світовій змагатися.
День одна тисяча сто шістдесят пʼятий
Не знаю як у кого, а у нас за вікном канонади - збивають чергову партію шахедів. А душу гріє, що минулої ночі по всьому мордору добрі безпілотники ловили. А те, що за сьогодні ще й два літака московитських збили - то взагалі свято якесь. До речі, маємо перше в історії збиття літака морським дроном. І, на хвилиночку, морським дроном українського виробництва.
День одна тисяча сто шістдесят шостий
Поки московити воюють з Дрім Тауном в Києві, наші продовжують воювати з московитськими заводами військово-промислового комплексу. На цей раз на брянщині знищено завод «стрєла». При чомутам стріли до електроніки, яку спочивший в бозі завод виробляв, - це, звичайно, загадка, але яка вже різниця. Головне, що ще на один менше.
День одна тисяча сто шістдесят сьомий
Щодня бачу численні дописи на кшталт «поширте, щоб світ бачив», «вони мають зрозуміти», «коли ж вони вже прокинуться» тощо. Думаю, час вже зрозуміти нам, що ті, хто хотів, вже давно побачили, зрозуміли і прокинулись. На жаль, тупоголових (так вже історично склалося) завжди більше. Звідси маємо уряди фіцо і орбана. Через це промосковські партії Франції і Німеччини ледь не прорвалися до влади. Через це маємо лідера на виборах у Румунії. Через це маємо петицію у Словаччині щодо референдуму стосовно скасування санкцій проти московіі. Через це маємо миротворця століття, який за сто днів спромігся повністю розвалити весь світовий порядок. Має бути як у фільмах про апокаліпсис: люди проти зомбі - тут вже ані національність, ані колір шкіри, ані релігія не відіграють ролі. Є лише заражені московитськими скрєпами і не заражені. Зазвичай наприкінці фільмів вакцину знаходять. Але спочатку треба винищувати і винищувати. Першими отих, хто зараз в пілотках нєкрофільними строями під катюшу по всьому світу крокують. Цих хоч виявити легко.
День одна тисяча сто шістдесят восьмий
Ще двісті пʼять військовополонених повернулися сьогодні додому. Величезна радість для їхніх сімей, та й для усіх нас. Коли дивилася кадри їхнього повернення, раптом звернула увагу на наші прапори, що вкривали їхні плечі. Який неймовірно теплий все ж таки наш прапор. І як же я ненавиджу московитський аквафреш.
День одна тисяча сто шістдесят девʼятий
Нічка була адська. Я вже починаю замислюватися чи не зібрати знов «тривожну валізу». Бо лишитися в трусах і ночнушці якось не дуже привабливо. Хоча з досвіду найважчим буде відловити кішку. Поки ж мокші вбивали сплячих киян, наші воїни красиво відпрацювали по військових цілях. Зокрема прилетіло по єдиному заводу московіі, що виробляє оптоволокно, яке зараз використовується у безпілотниках і допомагає обходити засоби реб. А також збили собою наші дрони заводи по виробництву озброєння, боєприпасів та РСЗВ. Ітог: на сьогоднішній удар болотяні витратили мільйони долларів, а вихлоп по суті нульовий, тоді як ми витратили значно менше, а досягли значно більше. В цьому вся нерадісна доля московитів: в короткостроковій перспективі порадіти, що загинуло дві мирні людини і ще кілька цивільних чоловік поранені, а в довгостроковій перспективі все одно відсмоктати.
