Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча сто девʼяносто перший
Ще одного воєнного злочинця підірвали сьогодні в ставрополі. На цей раз до кабздона відправився колишній начштаба бойової авіації, що керував бомбардуваннями Маріуполя, який ці покидьки фактично стерли з лиця землі. Земля скловатою. Сподіваюся, розплата знайде кожного воєнного злочинця.
День одна тисяча сто девʼяносто другий
Ліндсі Грем та Річард Блюменталь, які є співавторами законопроєкту про масштабні санкції проти московіі, завітали до України. Загалом, розглядаю це як хороший знак, адже відвідування України зазвичай добре впливає на прийняття рішень. Одне - це бути за тисячі кілометрів від України і щось там про неї говорити, і друге - це бачити все своїми очима. Зазвичай це таки змінює якщо не світогляд, то усвідомлення. В законопроєкті, зокрема, йдеться про введення 500% мит для всіх, хто купує московитську нафту. Цікаво, що, за словами сенаторів, європейці, які все ще є покупцями цієї нафти, цілком підтримують санкції. Це свідчить про одноголосне рішення наших партнерів добитися миру для України (або таки придушити московію). Гарними новинами є те, що законопроєкт підтримується обома партіями і що Президент не може накласти на нього вето, якщо він буде прийнятий. Що ж, почекаємо і побачимо чи на цей раз заяви перейдуть з балачок у реальні кроки.
День одна тисяча сто девʼяносто третій
Коли дивлюся на усі приготування до так званого другого туру переговорів, що мають відбутися наступного тижня, згадую дитячі казки. Памʼятаєте: іди туди, не знаю куди, принеси те, не знаю що. Оце так московити зі своїм меморандумом носяться. Але все пояснюється дуже просто. Понаписували там дічь про нацистів, чотири області ім, нерозширення НАТО на схід та іншу галіматью, і чудово розуміють, що їх просто пошлють і навіть зустрічатися не будуть. Але ж потрібно робити вигляд, що вони нібито готові до переговорів, щоб, не дай Боже, не посилили підтримку України. Ось і тягнуть час, як можуть.
День одна тисяча сто девʼяносто четвертий
Операція «Павутина» буде вивчатися в майбутньому в різних країнах світу. Півтора роки підготовки, ідеальне виконання, наскільки це взагалі можливо в таких умовах, атаковані аеродроми в глибокому тилу, атак на які просто не очікували. Знищено понад сорок стратегічних бомбардувальників. Це не лише про значну воєнну перемогу, але й про підняття духу українського народу. Духу, який був дещо занепав через доволі кволу позицію деяких з наших нещодавніх партнерів. А тут ще й з Маріупольщини підʼїхали гарні новини про знищення військового ешелону окупантів з одночасним пошкодженням залізничного сполучення з тимчасово окупованим Кримом. Чекаємо ще гарних новин від Польщі (ніколи ще так за сусідів не переживала).
День одна тисяча сто девʼяносто пʼятий
Історію своєї країни знати важливо. Це дає тобі розуміння хто ти є, звідки твоє коріння, дає можливість вчитися на чужих помилках і принаймні намагатися їх не повторювати. Але жити історією - це вже зовсім інше. Еволюціонують і розвиваються ті країни, які памʼятають про минуле, але дивляться вперед. Прикладом же тих, хто живе історією, є теперішня московія: по вуха в гімні, але з мрією відновити давно померлий сересере. Саме тому мене напрягла пресловута: MAGA. Якби просто Make America Great - ноу проблем, адже будь яка нормальна людина хоче, щоб її країна була великою (не в значенні захоплення чужих земель, звичайно ж) в економіці, освіті, соціальній сфері тощо. Але «знову»? Знову як коли? В часи винищення корінних народів? В часи золотої лихоманки? В часи війни за незалежність? В часи рабовласництва? Громадянської війни? Першої і другої світових війн? Сегрегації і Ку-Клус Клану? Великої депресії? Яку з цих епох намагаються повторити? У нас теж є такі дрочери на «ну харашо же жилі». Ковбаса по десять копійок, пломбір, квартири давали, медицина безкоштовна (продовжувати можна безкінечно). Тільки забували, що на іншій чаші вагів були репресії, знищення інтелегенції і найпрацьовитіших верств населення, голодомори, депортації, знищення української мови і культури (і цей список можна продовжувати нескінченно). Мені особисто не треба ковбаси за десять копійок за таких розкладів, а закривати очі на ту, іншу, чашу вагів я не вмію. Вчора поляки вибрали «Інститут національної памʼяті». Красиво звучить. А по суті цей ходячий інститут відвертається від майбутнього і крокує назад в минуле. Замість того, щоб вибудовувати міцні добросусідські стосунки заради майбутнього процвітання, буде місити бруд Волинської трагедії. Раніше, коли ми говорили про 1991 рік, ми казали, що поляки змогли стати на шлях демократії, а ми звернули не туди, обравши в президенти радянського партійця. Сьогодні ми розплачуємось за це кровʼю, виборюючи свій шлях до демократичного суспільства. А поляки звернули не туди. Шкода. Побачимо, куди це їх приведе.
ПиСи: меморандум одічалих навіть коментувати не буду. Кончені.
День одна тисяча сто девʼяносто шостий
Черговий удар по скрєпах влаштувала сьогодні Служба Божа в Криму. Вираз «і тут з дна постукали» заграв новими фарбами, а українці знову натякнули, що московитам не можна розслаблятися ні на мить. Уявляю, у якій паніці вони зараз намагаються вгадати, що буде наступним.
День одна тисяча сто девʼяносто сьомий
Поки плєшивий дзвонить усім, хто погоджується його вислухати, і розповідає, яка погана Україна і як він страшно відповість на плювок у ядерну тріаду, а Трамп то публікує, то видаляє пост про цей брєд, наші партнери оголосили про подальшу підтримку. Велика Британія обіцяє виділити 350 мільйонів фунтів на передачу 100 000 дронів. Німеччина надає новий пакет військової допомоги на 5 мільярдів євро для фінансування далекобійного озброєння, ППО, зброї та боєприпасів. Нідерланди надають пакет допомоги на 400 мільйонів євро здебільшого на катери та морські дрони. Бельгія виділяє 1 мільярд євро до 2029 року. Норвегія - 700 мільйонів доларів на дрони. Канада - 45 мільйонів доларів на дрони, засоби РЕБ та броньовані машини. Швеція надає 440 мільйонів євро на закупівлю артилерійських боєприпасів, дронів та іншого озброєння. І малесеньке привітання від пілотів французьких винищувачів, які намалювали над Чорним морем Тризуб, що його не могли не зафіксувати московитські радари. Дякуємо всім і кожному, хто нас підтримує, якою б та підтримка не була.
