Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 24 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча шістсот четвертий
В динири загубили мощі алєксандра нєвского, які за наказом міністра оборони московіі везли на молебень про бензин. Це я до чого. Ми мали б і хотіли б жити у високотехнологічній державі, де у тому числі й військо озброєне технологіями, які дозволяють вести успішні бойові дії і при цьому зберігати життя наших військовослужбовців. І призначення Федорова давало шанс на те, що ми зрештою до цього дійдемо. Але ні, обрали радянщину, де воюють мощами, кадилами і мʼясними штурмами. Рішення, яке остаточно поховало авторитет президента в українському суспільстві. Ще не пізно дослухатися до народу, логіки, розуму і стати на бік майбутнього, а не совка.
День одна тисяча шістсот пʼятий
Цікаво виступив пан Кулеба - не вимагайте, каже, повернення Федорова. Не буде вже так, як було, бо президент з ним вже не зможе працювати. Нагадаю про Конституцію України, яка каже, що єдиним джерелом влади в Україні є народ. А все інше - то наймані працівники, які, якщо хочуть лишатися на посаді, повинні шукати в собі розуму, мудрості і гнучкості, щоб працювати з тими, кого цей народ обирає. Всі міста України висловилися чітко: Федорова хочуть бачити міністром оборони. Не може Сирський з ним працювати - нехай іде з посади. Не може Зеленський з ним працювати. Ну що ж, або вчися, або вводь країну у жорстку політичну кризу з якої ми навряд чи виберемось як єдина країна, або оголошуй вибори. Кожен зайвий день танців з бубном перед забаганками того, хто вимагав відсторонення Федорова, - це втрата наших позицій у війні з московитами. Власні амбіції- це прекрасно, коли на кону не стоїть існування цілої країни.
День одна тисяча шістсот шостий
Відкрила зранку новини, а там палаючий вайлдберіз - давно не було такого чудового ранку. Скільки в Україні прилітало по складах, логістичних хабах, сортувальних терміналах. Фармацевтичних, продуктових, поштових, будівельних. Скільки працівників загинуло. Які збитки несли компанії. І сьогодні нарешті бумеранг. З нетерпінням чекаємо на продовження. Весь бізнес на болотах має схлопнутись. Немає бізнесу - немає податків - немає грошей на війну.
День одна тисяча шістсот сьомий
Київ, Одеса, Запоріжжя. Кончені тепер фокусуються на одному місті і гатять по ньому задля максимальної шкоди. В умовах, коли балістику і так важко збивати, а воно ще й летить в одне місце, наслідки дуже важкі. В усіх трьох містах є загиблі й поранені. Страждає інфраструктура міст і житлові будинки. Вони реально розраховують перемогти терором. Так і не вивчили хто такі українці. Співчуття сімʼям загиблих. Скорішого одужання потерпілим. Бумерангу московитам. Скорішої перемоги нам всім.
День одна тисяча шістсот восьмий
Зрозуміла, що СБС і їхня робота по болотах - це те, що поки що тримає мою кукуху. Якщо немає настрою, важко, втомлена, не виспана - відкриваєш підрахуйку і одразу ж почуваєшся краще. Ну а Україну все ще лихоманить. Чекаємо на великі зміни в Генштабі та все ще сподіваюся на повернення Федорова до Міноборони. Надії мало, але все ще жевріє.
День одна тисяча шістсот девʼятий
Маємо нового головнокомандувача - Михайла Драпатого. Очікувана зміна. Що це нам принесе згодом побачимо. Щодо Федорова, так само очікувано. Кажуть, переговори продовжаться. Проблема лише в тому, що мета - зменшити незадоволення суспільства. А має бути робота на перемогу.
День одна тисяча шістсот десятий
Мінус ще два склади вайлдберіз на болотах. Московити виють як та собака баскервілей, але поки що причинно-наслідкові зв’язки не налагоджуються. Але впевнена, що робота СБС рано чи пізно сприятиме осяянню якщо не всіх, то тих, хто бадьоро втрачає свій бізнес.
