Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 24 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча шістсот двадцять пʼятий
В Польщі пʼяне бидло побило двох поляків, зламавши одному з них руку. Привід - думав, що вони українці. Проблема польської верхівки в тому, що вони не розуміють головного: коли сієш серед людей ненависть, пожинаєш жорстокість. І зазвичай жорстокість не обтяжує себе вибірковістю. Таких випадків стане більше. Вони вже зачіпають жінок і дітей, але скоро вони перестануть дивитися не лише на вік і на стать, але й на національність. Подивіться на московію - яскравий приклад шовінізму і його наслідків.
День одна тисяча шістсот двадцять шостий
Поки в гєлєнджику і новоросійську догоряють чергові московитські корита, кончені встановили антидронові сітки над базою атомних човнів на Чукотці. А це, на мінуточку, понад сім тисяч кілометрів від України. Тож якщо вас питатимуть хто найбільше вірить в ЗСУ, можете сміливо відповідати, що болотяні.
День одна тисяча шістсот двадцять сьомий
Вночі кончені знову фігачили балістикою. Вони називають це «вікно можливостей» - можна бити поки Україна не має чим захищатися. Сьогодні їхня можливість - це вбити трирічну дитину і її бабусю і дідуся. Незрозуміло що вони від цього матимуть, але зедніки напевно в екстазі. Сьогодні знову проводилася розвідка над Києвом і областю, тож можна чекати нових ударів найближчим часом.
День одна тисяча шістсот двадцять восьмий
У Косово зняли український прапор - образилися, що Зеленський поїхав до Сербії. Хоспаді, як же ж вони всі задрали. Всі вважають, що вони в праві диктувати Україні з ким підтримувати дипломатичні стосунки, кого шанувати, які закони ухвалювати, які тарифи встановлювати. І більшість висуває головний шантаж: не будете в ЄС доки не зробите ось так. На холєру питається той ЄС з такими закидами? Своя країна має бути такою, щоб той ЄС в черзі стояв, щоб до неї приєднатися, а ми руйнуємо все, щоб незрозуміло кому незрозуміло чого довести. Наслідки реформування охорони здоровʼя вже їмо повною ложкою. З останніх поступок фактично привілейований статус угорців. За ними й інші почали голову піднімати. Одні вже прийшли узкогаварящих захищати, то ми ще й на заході тепер казус беллі своїми руками погоджуємося створювати.
День одна тисяча шістсот двадцять девʼятий
Лягала з думкою «щось надто сьогодні тихо», але ніт, щойно прилетіло - все як завжди. Конечні знову луплять балістикою. Це, звичайно, добре, що в гєлєнджику ППО знищують, але хотілося б щоб оці пускові, які щоночі кошмарять украінців, спочатку знищили.
День одна тисяча шістсот тридцятий
Мінус ще один нпз і вайлдберіз на болотах. Дехто вважає, що московити бʼють по українських містах «у відповідь» на наші влучання. Не тіште себе хибними думками. По нас били ще з двадцять другого. Колись вдається відбити атаки, а колись ні - все залежить від постачань від наших партнерів. А ось болотяні відповіді лише почали отримувати. І це не може не радувати. Особливо демонстрація того, яке в них діряве ППО і наскільки вони насправді неспроможні захистити себе своїм аналогавнєтним ВПК. Окрім того, що це економічні втрати, це ще й потужні репутаційні втрати для боліт. Одним з результатів цієї війни має стати повний колапс експорту військових технологій з московіі у будь які бодай найменш розвинені країни звіту.
День одна тисяча шістсот тридцять перший
Давненько не було чути про новоросійськ, але сьогодні там добренько прилетіло. Окрім чотирьох військових корит, пошкоджено зерновий та нафтовий термінали. Нещодавно плєшивий щось там розповідав про сильний московитський флот, але троха забув згадати, що від чорноморського лишилися лише окремі недобитки.
