У жовтні ми здійснили спортивний водний похід по ріках сонячної Грузії.
Збірна команда вихованців Хмельницького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді вперше пройшла водний похід 5 категорії складності по річках Ріоні та Цхенісцкалі. Я був у складі команди як заступник керівника походу.
Грузія зачарувала одразу: мальовничі пейзажі Кавказу, спуски по бурхливих гірських річках та захопливі мандри незвіданими стежками серед суворих каньйонів.
З першого дня перебування у Грузії переконуєшся, що грузинський народ є надзвичайно дружнім та привітним. Для мене це перша країна, де так просто і легко тобі можуть щось подарувати, або розрахуватись за тебе в ресторані лише через те, що ти українець.
Цікаво було спілкуватися із нашим водієм — Мевлуді Катамадзе та його сином Ґаґою. Вони супроводжували нас усю поїздку та розповідали про традиції й культуру грузинського народу.
Однак не лише культура нас захоплювала, а й те, заради чого ми приїхали — бурхливі ріки. Справді, лише коли ти здійснюєш спортивний водний похід, можеш цілком відчути силу та суворість водної стихії.
Річка Ріоні зустріла нас дощем, що спричинило підняття рівня води. Потужність порогів поступово зростала, але бажання йти далі лише збільшувалось. Не менш складною виявилась й Цхенісцкалі. Сонячна погода та низький рівень води дозволили нам пройти нижню частину Лентехського каньйону, що стало родзинкою маршруту.
Вражаючими є тамтешні краєвиди: гірські хребти, покриті снігом, стрімкі схили та екстремальні перевали. Величний Кавказ, де гори впираються в небо, а холодні льодовики насичують водою вируючі потоки річок. Вікові дерева, неприступні гірські піки та безмежні краєвиди з висоти гірських перевалів — все це мальовнича Грузія. Добре, що фотоапарат здатен зберегти хоч частинку цього дива природи.
Особисто для мене найбільш дивовижним стало те, що під час сплаву можна було вдосталь поласувати гранатами, які росли по берегах річок, хурмою, котра росте як в нас яблука і має неперевершений смак! Для грузинів це звичне явище, а от для нас, справжня екзотика. Тому вітамінів від цих смачних фруктів запаслись на всю зиму.
А от найприємніший момент закінчення походу стала ночівля на березі Чорного моря, котре потішило нас штилем та теплою водою!
У Грузію ми їхали за новими враженнями, а залишили тут частинку свого серця. Це місце, яке зачаровує з першого погляду, а в його красу неможливо не закохатись. Тож набираємось сил, бо нові звершення чекають на нас. Люба Грузіє, ми ще повернемось!
Фото автора
