Старокостянтинів у ХІХ столітті: про лікарню, тюрму і будинок нужденних

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Де у Старому Костянтинові працювала міська лікарня і чи була у місті тюрма, де приймали нужденних і сиріт та хто цим займався, — про усе це та багато іншого продовжуємо дізнаватися із праці «Описание города Староконстантинова от начала основания до наших дней (1561-1884)» поручика Н.Зуця.

Зуць пише, що міська лікарня знаходиться у районі Нового міста в будинку, який належить єврейській общині. Приміщення було розраховане на 20 хворих. Зуць описує медичний заклад так: будинок досить просторий, біля нього є невеликий садочок.

Щорічно лікарня може приймати 250 хворих, тут переважно лікують хворих на інфекційні хвороби: холеру, віспу, тиф. Таких хворих привозять у лікарню за розпорядженням поліції.

Персонал лікарні невеликий: один фельдшер, один кухар, один служитель, одна служниця і одна праля.

А ось міська тюрма діяла в самому центрі Старокостянтинова. Зуць стверджує, що вона розташовувалася у будинку ратуші. Тюрма розрахована на 50 чоловік, проте там знаходиться значно більше — понад 150. Дослідник називає головні злочини арештантів. Це: крадіжки, грабежі, махінації і конокрадство.

Автор згадує про піклування окремих релігійних громад нужденними і пристарілими. 

При єврейській синагозі знаходиться єврейська лікарня, яка утримується коштом багатих євреїв-купців Ібрагімом Епіштеймом та Авраамом Красносільським. Ця лікарня, окрім лікування євреїв, надає притулок нужденним та самотнім одноплемінникам і утримуються ці люди в належних умовах. 

Для християнського населення міста притулок створено при римо-католицькій церкві. Пожертви на притулок вносить поміщик Чечіль. На час написання книги в притулку знаходилося 18 жінок віком —  від 71 до 93 років.

Фото: st-konstantinov.at.ua

Коментарі:

Останні новини