26 березня 1561 року польський король Сигізмунд Август пожалував князю Василю Костянтину Острозькому грамоту на Магдебурське право заснування міста в його маєтку Колишенці. Старокостянтинів у списку перших серед тих, хто отримав право на керування міста громадою. Трохи раніше були: Київ, Львів, Кам'янець, Луцьк, Дубно, Остріг, Тернопіль. Мало не на століття пізніше Магдебурське право отримали Вінниця, Біла Церква та Чернігів.

Що ж таке Магдебурзьке право взагалі і що дали ці привілеї Старому Костянтинову. Про це Starkon.city дізнається у історика, провідного спеціаліста історико-культурного центру-музею «Старий Костянтинів», Олени Журавльової.

- І справді, - каже Олена, - від 26 березня 1561 року - Магдебурського права, яке князь Острозький зумів витребувати від дня заснування міста, починається історія Старокостянтинова княжого, козацького, полікультурного, самоврядного.

Якщо говорити про Магдебурзьке право взагалі, то це середньовічне міське право, за яким міста частково звільнялись від центральної влади.

Воно було започатковане ще у 1188 році, привілеями, отриманими німецьким містом Магдебургом від архієпископа - власника міста.

 Історія міського самоврядування на Волині починається в XIV століття. Жителі міст, які отримували Магдебурзьке право, були вільні юридично. Якщо коротко, Магдебурзьке право звільняло місто від влади власника, на землях якого воно знаходилось.

- Але що дало це право Старкону? - запитуємо у краєзнавця далі.

Таку грамоту отримав Острозький на заснування міста З архіву замку-музею

- Місто отримало нове життя. Старокостянтинів почав швидко розвивалося. Влада належала виборному магістрату. Він поділявся на дві колегії – Раду -адміністративний орган і Лаву - судовий орган. Але в Старому Костянтинові магістрат майже не ділився на колегії, а правив у повному складі. Раду очолював бургомістр, а Лаву – війт. Місто має власний герб, а головне - право на управління доходами та видатками.

Через дев’ять років після отримання Магдебурзького права, Костянтинів був великим населеним пунктом і жвавим торговим та промисловим центром.

Місцева громада була багатоконфесійною та полікультурною: тут мешкали українці, поляки, литовці, євреї, татари та інші. Старокостянтинову, розташованому на торгових шляхах, вісім разів в рік надавалося право проводити великі ярмарки.

Для іноземних купців в місті був збудований «гостинний двір».  

У 1793 році місто увійшло в склад Російської імперії земель Речі Посполитої та стало вже повітовим містом. Костянтинів мав 13 волостей і продовжував нарощувати свій економічний потенціал, поштовх якому дало самоврядне право, отримане князем Острозьким.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися