У Старокостянтинівській лікарні 33 медика захворіли на коронавірус. Це найбільша кількість інфікованих лікарів серед медзакладів Хмельниччини. До того ж, Старокостянтинівська лікарня не є головною у регіоні з прийому хворих на COVID-19. Про причини зараження та роботу лікарні у період пандемії, напередодні Дня медичного працівника, розповіла журналістам Starkon.city виконуюча обов’язки директора Старокостянтинівської лікарні Людмила Гнатюк.
У лікарні не вистачає медперсоналу. Після страйків лікарів проти перебування на посаді колишньої виконуючої обов’язки директора медзакладу Олени Фурсової та її скандального звільнення, лікарні уже кілька місяців шукають нового керівника.
І доки районна рада створює конкурсні комісії для обрання головного лікаря, змінює дати конкурсів, медичні працівники лікують людей і продовжують інфікуватися коронавірусом.
Сьогодні лікарнею керує Людмила Гнатюк. 28 травня, рішенням сесії Старокостянтинівської районної ради, її призначили виконуючою обов’язки директора медзакладу. Медичну освіту Людмила Гнатюк отримала у Київському медичному інституті ім. Богомольця. 27 років вона пропрацювала в санітарно-епідеміологічній службі району, а останніх 3 роки була заступницею голови Старокостянтинівської РДА з гуманітарних питань.
«На якомусь етапі ми не вбереглися, хоча мали б»
— Людмило Григорівно, які проблеми лікарні здаються вам сьогодні найгострішими?
— Перш за все це проблеми пов’язані із коронавірусною інфекцією. COVID-19 вніс дискомфорт у нашу роботу. З того часу як захворіли медичні працівники, у лікарні зменшилась кількість звернень і госпіталізацій. З 272 ліжок зайняті лише 100. Дитяче відділення зовсім не завантажене.
При цьому ми продовжуємо приймати пацієнтів з різними діагнозами, хоча зрозуміло, що в першу чергу звертаємо увагу на те, чи не інфікований пацієнт коронавірусом.
— Лікарня не є профільною у лікуванні коронавірусу, але опинилася в епіцентрі захворювання. Чому так сталося?
— Справді, перша лінія — це Хмельницька, Славутська та Дунаєвецька лікарні. Ми ж, як і раніше, лікуємо інфекційних хворих. Але COVID-19 вніс свої корективи, збільшилась кількість пневмоній, ГРВІ, бронхітів, які до обстежень важко відрізнити від коронавірусної інфекції.
Перший випадок, коли у хворого на пневмонію, підтвердили коронавірус, стався в квітні. Потім ще два випадки на початку травня, а далі почали хворіти контактні.
Хворі, що поступали у наше інфекційне відділення з пневмонією, обстежуватися методом ПЛР. І лише після підтвердження коронавірусу їх переводили у Хмельницьку інфекційну лікарню. Наші медпрацівники працювали в засобах захисту, але на якомусь етапі ми не вбереглися, хоча мали б. Першими захворіли медичні працівники інфекційного відділення. Далі — реанімації, які допомагали їм рятувати людей. А згодом пішли міжпрофесійні та сімейні контакти.
«Лікарні потрібні інфекціоністи та кардіологи»
— Чи вистачає спеціалістів для повноцінної роботи лікарні?
— Ми відчуваємо дефіцит кадрів. Загальний штат лікарні — 620 чоловік, працюють 558. Лікарів — 102, при потребі — 135. Сьогодні лікарні потрібні кардіологи, інфекціоністи. Кілька молодших і середніх працівників з інфекційного відділення звільнились. Але на їх місце є люди, які готові працювати. Інфекційне відділення відновило роботу 13 червня. Також, ми плануємо запрошувати на роботу фахівців з інших міст.
— Кажуть, у лікарні взагалі немає кардіолога, а його обов’язки виконує терапевт, це правда?
— Так, кардіолог проходила спеціалізацію, а її обов’язки виконувала лікар-терапевт Ганна Мажара, за що ми їй вдячні. Зараз на роботу вийшла Тетяна Бойчук, і кардіологічне відділення працює. Але у нас є ще дві посади кардіолога, тому запрошую лікарів-спеціалістів на роботу.
«Хочемо придбати обладнання для ІФА-тестів, сподіваємося, влада допоможе»
— У лікарні беруть аналізи у всіх, хто звертається з ознаками COVID-19?
— Обстеження на COVІD-19 проходять ті пацієнти, у яких є підозра. Є чіткий протокол, при яких випадках необхідно обстежувати пацієнтів і ставити підозру — це підвищена температура, кашель, втрата нюху, смаку, слабкість. Ми робимо швидкі тести. Однак вони неточні і показують позитивні результати лише на 7-10 день від моменту захворювання. Тож плануємо придбати обладнання для ІФА-тестів. Сподіваємося, вирішити це питання нам допоможе влада та меценати.
— А скільки максимально місць може надати лікарня на випадок можливого спалаху інфекції?
— Інфекційні захворювання мають так звану циклічність — пік, зниження, а потім другий підйом. Він може бути або легшим, або сильнішим. Ми сподіваємося на перший варіант. Проте, у разі необхідності, можемо задіяти не лише інфекційний корпус, а й дитячий і терапевтичний. Для цього маємо чіткий план перепрофілювання.
— Наскільки забезпечена лікарня засобами індивідуального захисту, обладнанням?
— Завдяки допомозі влади та меценатів лікарня має ШВЛ, кисневі концентратори, окуляри, захисні екрани, інше сучасне обладнання та певний перелік медикаментів. Нас забезпечили халатами, масками, комбінезонами, рукавицями, деззасобами. Також вдячні спонсорам — підприємцям, сільським радам, громадянам, які надають лікарні відчутну допомогу.
— Багато людей впевнені, що небезпека перебільшена і ми маємо справу просто з черговим вірусом, схожим за грип. Як ви ставитесь до пом’якшення карантину?
— Я розумію всіх, хто хоче, щоб життя увійшло в нормальне русло. Однак проблема не перебільшена, кожен день маємо нові і нові випадки. Вірус між нами і може багато кому нашкодити. Тому карантинних заходів необхідно дотримуватися, здебільшого вони не такі важкі — безпечна дистанція, миття рук, носіння масок, обмеження відвідування заходів з великою кількістю людей.
— А якими препаратами лікуються самі медичні працівники? І що особисто Ви робите для того, аби вберегтися від інфекції?
— Сьогодні немає якихось специфічних засобів для лікування коронавірусної інфекції. Лікування проводиться симптоматичне. Є препарати протималярійні й ряд інших, які дають ефект. Самі медики лікуються у своїх лікарів. Особисто я стараюсь більше бути на свіжому повітрі, вживати вітаміни, здорову їжу, мислити позитивно.
«Міські депутати виділили кошти для винагороди медичним працівникам, які боролися з COVID-19»
— Чи є у лікарні заборгованість по заробітній платі? І чи варто медпрацівникам чекати надбавок, про які так багато говорять?
— Ми не проводили доплат за рахунок фонду заробітної плати. Додаткові виплати є у працівників лікарень першої лінії, до якої Старокостянтинівська не відноситься. А у нас їх отримують лише мобільні бригади, які проводять забір матеріалів для досліджень на ПЛР.
Ми звернулися до міського голови та депутатів. Вони виділили для лікарні 600 тисяч гривень, і працівники, які надають допомогу хворим на коронавірус зможуть отримати винагороди.
У травні мали заборгованість по заробітній платі 1 мільйон 600 тисяч гривень. Виникла заборгованість через переоформлення ліцензії. З 1 квітня фінансування медицини відбувається з Національної служби охорони здоров’я. Наразі ми отримали кошти за травень, погасили борг за квітень і маємо гроші на аванс за червень.
«Від реформи мають виграти люди»
— Що скажете про реформу системи охорони здоров’я? Як вона впливає на вашу роботу?
— Скажу, що найважче жити у перехідний період. Але усі хотіли змін у медицині, тому що стара система стала ламатися. Вважаю, що реформа в медицині необхідна. Щоправда, не завжди вона проходить так, як того б хотілося. Але ж факт: первинка вже більше року працює в нових умовах, і це задовольняє більшість людей. Звичайно, було б добре, якби серед ключових пунктів реформи було збільшення зарплати медичним працівникам.
Головне — виграти від реформи мають люди. А людям потрібно одне — вчасно отримувати якісну медичну допомогу.
— З огляду на карантинні реалії, чи святкують у лікарні День медичного працівника?
— Карантині обмеження ще зберігаються, тож урочистих святкувань ми не проводимо. Але, безумовно, привітали і відзначили своїх працівників.
Хочу подякувати всім працівникам медичної галузі за врятовані людські життя, повернуте здоров’я, надію на краще. Міцного вам здоров’я та життя без хвороб і карантинів!
Фото Василя Дацюка
