Хлопець із Старкона став науковцем і тепер розкриває таємниці природи в лабораторії в Альпах

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 18.02.2018 16:16
  • 0

Артуру Слободенюку 32 і він займається фізикою у Франції. Хоча виріс у Старокостянтинові. Його майбутнє у 4 класі визначила сусідка по парті, яка принесла товаришу прочитати книгу «Фізика для малюків».

Про роботу

Артур вчений-фізик. Працює у Національному центрі наукових досліджень Франції. Займається фізикою конденсованої речовини – вивчає властивості твердих та рідких матеріалів.  

 З особистого архіву


— Ми намагаємось зрозуміти чому вони влаштовані так, а не інакше. Чому одні матеріали крихкі, в той час як інші пластичні? Чому одні добре проводять струм,  а інші - ні? Часто навіть прості «дитячі» питання мають нетривіальну відповідь. Наприклад: «Чому мідь червона, золото жовте, в той час як інші метали сріблясті?» або «Звідки береться золото у Всесвіті та на Землі ?». Відповідь на перше питання  – це ефект спеціальної теорії відносності Ейнштена. Друга відповідь ще дивніша – золото утворюється від зіткнення нейтронних зір та, виявляється, все золото на Землі метеоритного походження.  

Про кар’єру

Артур захистив дисертацію і отримав ступінь кандидата фізико-математичних наук в Україні. Наразі він, має позицію постдока (postdoc) у Греноблі. Зазвичай постдок  - це молодий науковець, що має ступінь PhD  (аналог кандидата наук в Україні), якого наймають на роботу наукові групи чи лабораторії, працювати над їх тематикою. Термін роботи обмежений:  два-три роки. Коли контракт закінчується - постдок шукає нове місце для досліджень. Після двох-трьох таких тимчасових контрактів, остаточно визначившись із напрямком своєї діяльності, науковці шукають постійну роботу в якійсь науковій установі. Ідея постдоктатури полягає в накопиченні практичних навичок та нових методів,  що необхідні кожному науковцю для його власних самостійних досліджень. 

- Зараз в мене закінчується другий контракт і я шукаю нову роботу. Наш світ так швидко, а головне непередбачувано змінюється, що я не загадую більше, ніж на 2-3 роки наперед. 

 З особистого архіву

Як все починалося

Артур навчався у Старокостянтинівській гімназії. Уже тоді захоплювався природничими науками, такими як фізика та хімія. Брав участь в предметних олімпіадах різного рівня. Після однієї з таких, його запросили до фізико-математичного ліцею в Києві. Далі навчання на фізичному факультеті  в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Аспірантура в Інституті теоретичної фізики імені Боголюбова.  

- Чи мріяв я займатися наукою професійно? Так, хотів. Однак не мав жодного уявлення, де буду працювати через 10-15 років.


- У дев’ятому класі я хотів зрозуміти математичний аналіз. На першому  курсі університету —  квантову механіку, гравітацію та фізику елементарних частинок. Частково мрія здійснилась — я вивчився на кафедрі фізичного факультету,  де розповідали про усі ці штуки. Кажу частково, бо насправді, ми досі дуже мало знаємо, про те як влаштований світ. Відповісти, хоча б на половину питань, які щодня виникають в головах вчених — мрія на наступні роки. А нові задуми та плани з’являються кожного разу,  як реалізуються попередні. Це така собі історія, що ніколи не закінчиться.

 З особистого архіву

Про людей, які вплинули на світосприйняття

- Першою такою людиною  була моя сусідка по парті в 4 класі. Одного разу вона принесла в школу книжку «Фізика для малюків»,  яку я прочитав за один вечір і зрозумів, чим я хочу займатися в житті.  Друга особистість - Майкл Фарадей, англійський фізик-експериментатор. Він власним життєвим прикладом довів, що людина може досягнути всього чого вона забажає, якщо знайде свою сродну працю. А ще – Матвій Бронштейн, радянський фізик початку двадцятого століття.  Він прожив зовсім недовго, лише 31 рік,  але встиг залишити слід у науці та зробити великий внесок у її популяризацію. Історія його життя вчить цінувати кожний день свого.  

В яких країнах побував

Зважаючи на специфіку роботи, Артуру довелося відвідати чимало країн Європи, Америку та Японію. Кожна країна чимось цікава, але дійсно вразили його Японія та Америка. 
— Америка приголомшує  своїм масштабом та продуманістю речей в усіх сферах життя, починаючи від дверних ручок і закінчуючи високотехнологічною продукцією. Японія – країна контрастів. В ній дивним чином переплетені високі технології та старі традиції. Також здивувала японська спраглість до культури. Тільки там я бачив величезну чергу (близько 100 людей) до художнього музею за 20 хвилин до його відкриття.  

Про побут

Зараз хлопець проживає у Греноблі — 160-тисячному місті у Французьких Альпах. 
— Мінімум четверта частина зарплати йде на винаймання житла. Ще 5-10  відсотків від зарплати займає страхування здоров’я —  це обов’язкова витрата.  Від 10  у Франції і до 20 відсотків у Швейцарії йде на податки. А ще є податок на телевізор чи радіоприймач: неважливо чи дивитесь ви його чи ні, ви мусите заплатити близько 5 відсотків вашої зарплати. 20 відсотків заробітку йде на їжу, а далі за обставинами. Загалом в кінці місяця може залишатися до 15 відсотків заробітної плати. Це якщо не мати додаткових витрат. 

 З особистого архіву

Про  книжки

Артур захоплюється біографіями вчених. Усе почалось з біографії Майкла Фарадея, про якого він уже згадував. В університеті захопився книгами Річарда Фейнмана («Ви мабуть жартуєте містер Фейнман», «Яке тобі діло до того, що про тебе думають інші ?» та інші).  Нещодавно прочитав книгу  «Звичайні генії»  Джино Сегре – про життєвий шлях двох фізиків  — Джорджа Гамова та Макса Дельбрюка. 
— Книга  цікава не тільки основним контентом, але і примітками автора та перекладачів. Наприклад,  я дізнався про Георгія Кістяківського, американця українського походження, який був завідувачем відділу вибухових речовин в атомній лабораторії в Лос-Аламосі, і якого можна також вважати одним з творців ядерної бомби в Америці. 
В шкільні роки читав як художню,  так і  науково-популярну літературу. І сьогодні  намагається бути в курсі останніх книжкових новинок, хоча зараз часу  на читання катастрофічно не вистачає. 
—  По роботі доводиться переглядати багато наукових статей. В моїй області їх з’являється  близько 70-и щодня. Тому читання дійсно є професійною необхідністю.  

Про натхнення

Молодий вчений вважає, що фізична активність – це найбільш універсальний спосіб зберегти себе від  психологічного виснаження на роботі. Ходить в гори, займається скелелазінням – це один з найпопулярніших видів спорту у Франції.

 З особистого архіву

 
Та й навіть багатогодинна погулянка на природі дуже добре прочищає мозок і допомагає зібратися з думками. Не виділяє Артур і найкращі чи найгірші дні у житті – головне, - каже, - наше ставлення до них. 


 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини