Андрій Кушковий вважає себе місцевим, хоча народився у Шепетівці. У Старокостянтинові він з 1993 року. 20 років служив у Збройних Силах України. У 2017 вступив в університет Міністерства Оборони, але у той же рік звільнився з роботи.
- Якби не знав чим буду займатись, я б не звільнився. А так був впевнений, що не залишусь без роботи. На 1000 відсотків не шкодую, що залишив роботу в армії. Але й не шкодую, що присвятив цій роботі 20 років, - каже Андрій. Я звільнився з роботи і почав активно займатися фотографією.
Про фотошоп, фотографію та фотографів
Фотошопом Андрій захоплюється з 2005 року.
- Саме фотошопом, а не фотографією, - уточнює Андрій. - Я сідав до комп'ютера і робив всілякі листівки, зовсім примітивні.
А з 2009 року Андрію почали пропонувати фотографувати. На той час у нього навіть не було професійного фотоапарату. Була «мильниця», а фотографії все ще оброблялися у фотошопі. Тому, не задумуючись, Андрій купив універсальний фотоапарат - Nikon D40.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- А уже через рік у мене був професійний Nikon D700. Разом з ним і хороший фотооб'єктив 24-70. З цього часу і почалась більш-менш професійна діяльність.
- Але на той момент – це ще було хобі, - розповідає Андрій. - Перші фото робив для рідних, друзів, знайомих. А поступово почали замовляти друзі друзів, знайомі знайомих, запрошували у садочки, школи, на весілля.
Перше велике і відповідальне замовлення Андрія - було весілля.
- Для будь-якого фотографа, - каже Андрій, - це свого роду іспит. Тут потрібна викластися не на сто, а на 200 відсотків. У роботі присутня динаміка - це репортажна зйомка, потрібно зробити портрет та постановочний портрет, а ще важливо вловити емоції усіх присутніх. Якщо фотограф вміє знімати весілля, то він уже майже професіонал.
- Було в моїй практиці і екстремальне весілля, яке буду пам’ятати довго. Наречений - француз. Весілля - круте. А в мене у РАЦСі сіли батарейки у фотоапараті. А ближче до фотосесії сіли батарейки ще й у спалаху. Це був неймовірний стрес. Але мені вдалося викрутитися і навіть підзарядити техніку. Зазвичай все, що плануєш, не виходить так як хочеш, а от коли виникають спонтанні ідеї, то і фото – суперові.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Для себе я виділяю кілька груп фотографів, - ділиться з нами Андрій. - Одні з них знімають у садочках і більшого вже не прагнуть, декому стає цікаво і тоді вони йдуть у школу, ще в когось після школи наступає момент, коли є бажання попрацювати на весіллі. А от коли ти наситився усіма цими роботами, хочеться займатись творчістю, шукати себе, виробляти свій власний стиль, проте не всім. Багато хто зупиняється на одному з цих відрізків і не прагне більшого.
Про завдання фотографа
Коли Андрій зрозумів, що хоче більшого, аніж просто знімати садочки, школи та весілля - у нього з'явилась власна студія.
- Я хочу, щоб мене помітили. Помітив хтось із відомих професійних фотографів у Хмельницькому, Києві чи ще десь і запропонував мені якийсь проект, в якому я зможу рости професійно. Все, що я роблю сьогодні – виключно для своєї реклами, а не для заробітку грошей. Вважаю, що це дуже важливо для людини -визначитись з ціллю у житті. А студія дає можливість працювати більш творчо.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Мені цікаво фотографувати людей, мене не цікавлять пейзажі, пам’ятки, предмети. Для мене головне, щоб у кадрі була людина. Коли людина приходить до мене і каже, що хоче фотосесію, ми сідаємо за стіл і обговорюємо усі деталі. Перш за все, я викладаю своє бачення цієї людини, як фотограф, а тоді вислуховую її думки. Я раджу, пропоную, наводжу приклади. А тоді, як лікар, беру клаптик паперу і записую, що для цього потрібно. Гарну фотосесію не можна зробити лише за наявності професійного фотоапарату. Має бути спільна робота фотографа та клієнта. Якщо клієнт організує роботу на високому рівні, а фотограф професійно її зробить, то і фото до видачі буде належного рівня. Готове фото має бути не просто фотографією, а цікавим продуктом, який несоромно показати клієнту, друзям, рідним, знайомим, виставити в інтернет.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Буває, приходять люди уже зі своїми ідеями. Вони знають чого хочуть. Проте я розумію, що це не найкращий варіант. Намагаюсь переконати. Якщо не вдається, то і настрій до роботи уже не той. Це теж саме, якби ви прийшли до стоматолога і сказали: тут пломбу не ставте, хоча вона потрібна, а намастіть маззю і зробіть те, те і те. Якщо я щось раджу, то лише з позиції власного досвіду, а не тому, що мені так хочеться.
Андрій вважає, що головне завдання фотографа зробити не просто якісне фото, а цікаве.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Сьогодні у кожного є телефон, майже у кожного фотоапарат, найпростіші програмки для обробки фото є навіть у телефонах, тобто кожна більш-менш сучасна людина може зробити якісне фото та обробити його. А завдання фотографа зробити цікавий продукт, щоб було помітно, що на нього витрачено час і сили, а не просто натисли на кнопку «пуск».
Про закулісся
Справжнім кумиром, Богом фотографії Андрій називає австралійського фотографа Джері Гіоніса. Захоплюється креативними роботами московського фотографа Андрія Розумовського. Він людина у віці, але дуже сучасний та стильний.
- Буває так, що фотограф зовсім молодий, а бачить і робить фото, ніби йому 60, а буває і навпаки. Потрібно завжди йти у ногу з часом, багато читати книг, дивитися журнали, не обов’язково про фотографію, ті, в яких є роботи відомих фотографів, слідкувати за новинками в інтернеті. Навіть звичайні фільми, кліпи дають багато матеріалу для роботи. Велосипед вигадувати не потрібно, його вигадали до нас. Просто чим більше у пам'яті сюжетів, картинок, тим легше створити власний образ, - розповідає Андрій.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Я постійно кидаю у фейсбук відео як проходять зйомки. Мені здається, що людей більше цікавить закулісся, аніж саме фото. Тут можна побачили скільки задіяно людей, техніки, скільки нервів та сил витрачено, щоб зробити один цікавий кадр. Якщо із однієї фотосесії я отримую один цікавий кадр, то це вже успіх. От і уявіть, півтори години роботи, 150 фото і лише одне цікаве, варте уваги професіонала.
- Зазвичай клієнту і мені подобаються фото, але відібрати таке, щоб можна було виставити на сайти, де зареєстровані відомі, з досвідом фотографи, вдається нечасто. Виставляю я фото на такі сайти не для того, щоб мені поставили лайк, а щоб почути критичні відгуки, де і над чим варто попрацювати. Знову ж таки роблю це на перспективу, що хтось мене помітить і запропонує щось масштабніше, - додає Андрій.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
Наш фотограф працює із асистентами Володимиром Остапчуком та Сергієм Стретенчуком. З Володимиром вони знайомі 10 років. Проте Андрій ніколи не думав, що той може фотографувати, а як виявилось, він дуже творча та креативна особистість. Сергій - перспективний фотограф, у ньому Андрій бачить себе років десять тому. У нього багато запалу та енергії, він хоче дізнатися все і відразу.
- Я багато його критикую, вказую на помилки. У свій час мені цього не вистачало. Не було людини, яка могла б мені розказати про мої помилки саме з професійної точки зору. Замовник може сказати подобається йому фото чи ні, а от розповісти про те чи правильно виставлене світло здатен лише той, хто займається фото. На жаль, у нашому місті, мені немає з ким про це поговорити. У нас є чимало людей, котрі мають чорний фотоапарат і знімають весілля, свята у садочках, школах, а от поговорити про діафрагму, витримку та інші тонкощі роботи фотографа немає з ким.
Про досвід та мрії
- Я хочу поїхати на курси із постановки світла, це дуже важливо у процесі фотографування. Хочеться побувати на майстер-класах, але завжди не вистачає часу. Він витрачається на дрібниці, які поки не можна відкинути. А це значить, що я ще не є майстром своєї справи – я ще навчаюсь. Але для нашого містечка, напевне, можна сказати, що я професіонал, а от для великого міста – ні. У мене достатньо техніки, обладнання. В мене недостатньо досвіду і я над цим працюю. Десь не вистачає ще кількох метрів у студії, десь цікавих клієнтів та локацій.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Фотографія - це мистецтво бачити. Я би прирівняв професію фотографа до роботи художника. Художник, дивлячись на полотно, бачить свою картину, так і фотограф має бачити свою роботу. Наявність чорного фотоапарата не робить людину фотографом. Лише креативний підхід, творче мислення, у сукупності з професійною технікою дають гарні результати.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Мрію про fashion зйомку, про зйомки з професійними моделями, яким непотрібно розказувати як стати, як повернути обличчя, куди покласти руки, які знають що і як робити. Хочу попрацювати у великій студії – 100-200 метрів, де окрім вікон та білих цегляних стін немає нічого. Мрію про роботу з відомими акторами і співаками.
Про все несказане досі
Із власних спостережень Андрій помітив, що сьогодні з чоловіками набагато складніше працювати, аніж із жінками. Дуже багато часу та сил хлопці стали приділяти собі. А взагалі, все залежить індивідуально від людини.
- Важлива і фотогенічність: часто красива зовні людина, може вийти на фото не зовсім вдало, а здавалося б сіренька мишка виходить бомбезно.
- Важко працювати, коли немає психологічного контакту з клієнтом. Простіше всього посадити на стілець і сфотографувати. Я вважаю роботу зробленою, коли на фото видно емоції. І для цього на задньому фоні непотрібно каміна, крісла, квітів, шпалер.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Найпростіше викликати емоції у дітей. Так, з ними найважче працювати, їх важко вмовити гарно посміхнутись, при цьому дорослий посміхнеться 20 разів по-різному. Проте в дітей це будуть найщиріші емоції, що незавжди є у дорослих. Ти виймаєш цукерку – показуєш дитині, і це щирі, натуральні емоції. Рідко коли доросла людина передає справжні не награні емоції, а це дуже видно на фото.
Робота фотомайстра Андрія Кушкового
- Поодинокі випадки, коли вдається сфотографувати людину у сльозах – радості чи відчаю. Кажуть, що неправильно фотографувати людину, у якої горе. А чому, це ж емоція? Саме такі фото займають перші місця на різноманітних конкурсах. Зловити людину з натуральною емоцією - це і є пік репортажної майстерності. Якщо це по-справжньому, то і у того, хто дивиться це фото, з’являються сльози. Ти переживаєш біль разом з героєм.
Андрій з дружиною та дітьми
- Рідних фотографую дуже рідко. Ось на 8 Березня вдалося сфотографуватись усією родиною – я був на фото. Усе налаштував і моя мама лише натискала на кнопки. А взагалі я не люблю фотографуватись. Вважаю себе не фотогенічним. Хоча навіть на телефоні бувають доволі пристойні фото. Я би взяв участь у фотосесії, де фотограф зможе показати мої емоції.
