Вболівальники зі Старокостянтинова відвідали матч збірної України з футболу у Чехії

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 10.09.2018 16:09
  • 0

6 вересня збірна України у Чехії зіграла перший матч у Лізі Націй. Наші святкували перемогу з рахунком 2:1. Серед тих, хто підтримував збірну, були і старокостянтинівці: Леся Франко та Таня Наскалова. Як це було, дівчата розповідають далі.

Леся Франко

— Можливість поїхати на футбол, та ще й у Чехію, випала зовсім випадково. 23 липня у нашому місті відбулося свято футболу «Вірні збірній». Під час заходу розігрували дві путівки на матч збірної України у Чехію. Варто було лише зареєструватися і сподіватися на удачу. Зареєструвавшись, особливих сподівань не плекала, жодного разу у подібних розіграшах мені не щастило. Я навіть до завершення свята не була. Погода тоді зіпсувалась і я пішла додому. Яким було моє здивування, коли знайомий подзвонив і сказав, що я виграла сертифікат на безкоштовну поїздку у Чехію — не передати словами. Відразу і не повірила — вирішила, що хоче розіграти. Проте потім подзвонила подруга і теж повідомила приємну новину.

Уже наприкінці серпня мені подзвонили, аби обговорити усі деталі поїздки. Майже до кінця я не вірила, що таке можливо. Але я справді потрапила на матч збірних України та Чехії зовсім безкоштовно. Триденний тур до Чехії став справжнім святом футболу, позитивних емоцій, приємних знайомств та яскравих вражень.

У подорож вирушали зі Львова. Організовано до Чехії їхали 4 автобуси вболівальників, один із них — з переможцями акції «Вірні збірній». Загалом можливість безкоштовно поїхати на матч отримали більше 100 людей, проте поїхали менше половини. Усі переможці з різних куточків західної України: Хмельницька, Рівненська, Тернопільська, Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька області. Хтось взагалі їхав на футбол вперше, а для когось — це стиль життя.

Матч збірних проходив у невеличкому містечку Угорське-Градіште, з населенням близько 25 тисяч та стадіоном на 8 тисяч глядачів. Уявіть, за такою аналогією збірна України могла б грати і у Старокостянтинові.

За кілька годин до матчу було враження, що Україна грає вдома — до стадіону йшло більше «синьо-жовтих» уболівальників, ніж «червоних». Фанати з України пройшли ходою по місту до стадіону. Гімн України, «Червона рута» та Путін х... ло прозвучали не один раз. У кожного символіка збірної, вишиванки, віночки — українські вболівальники були повсюди.

Звичайні перехожі у невеличкому містечку Угерське-Градіште, знімали відео, фотографували, а інколи навіть підспівували. Місцеві зовсім не поспішали — а куди поспішати, якщо ти живеш впритул до стадіону — службовий вхід на арену знаходиться через дорогу від під’їздів житлового будинку.

Я не вперше побувала на футбольному матчі, проте вперше підтримувала збірну за кордоном, до того ж у секторі палких вболівальників — ультрас. Атмосферу на стадіоні важко передати словами: півтори години на ногах, постійне скандування та пісні. Уже жартуючи між собою, ми казали, що другий гол збірної викричали вболівальники. А вже наступного дня зовсім втрачений голос, синці на руках та неймовірний адреналін і спогади на все життя. Насправді ще жодного разу я так не відпочивала, як ось тут у Чехії — на футболі. Були мурахи по шкірі, коли по завершенню матчу, збірна у повному складі разом із головним тренером Андрієм Шевченком підійшли до нашої трибуни і разом з нами скандувала: У-кра-ї-на.

Пощастило й у тому, що люди, котрі їхали в одному автобусі, а вони зовсім різних професій, віку, вподобань стали однією потужною командою. Нам було комфортно, весело та цікаво. А уже сьогодні плануємо нашу наступну поїздку у такому ж складі.

Окрім матчу, ми побували на оглядовій екскурсії у місті Брно — це центр регіону Моравія, тут і проживали у 4-зірковому готелі. Мали вільний час погуляти містом, яке налічує близько 400 тисяч населення. Найбільше усіх здивувало те, що уже з 22 години місто спить. На вулицях важко зустріти людей, лише окремі перехожі, часто теж іноземці. Кафе, бари працюють до 23, максимум 24 години.

Таня Наскалова:

— Взагалі я палкий вболівальник футболу ще зі школи. На матчах збірної України та «Динамо» побувала не один раз. Свій перший матч на стадіоні «Олімпійський» пам’ятаю і досі. 1999 рік — «Динамо» — «Реал», рахунок 2:0. Сьогодні я вболіваю за «Реал», намагаюсь не пропустити жодного матчу. Можу розповісти про всі новини клубу, трансфери, про кожного з гравців. Взагалі дуже подобається іспанський футбол, тому із задоволенням переглядаю матчі Ла-Ліги.

Коли я дізналася, що Леся їде на матч збірних у Чехію, вирішила, щоб там не було поїхати з нею. Разом ми уже побували не на одному матчі збірної України. Пройшовши реєстрацію на сайті «Вірні збірній», отримала позитивну відповідь. І стала однією з тих, хто зміг підтримати нашу команду у Чехії. Загалом поїздка коштувала мені всього 50 євро. Проте пережиті емоції варті набагато більшого.

У нас зібралася чудова компанія. Людей, які зовсім нічого не знали один про одного, об’єднала спільна подорож та любов до футболу. І цього було достатньо, щоб класно відпочити та насолодитись грою збірної України.

А ще ми довго обговорювали представників поліції Чеської Республіки: насправді навіть на перший погляд помітно, що тут вони проходять неабиякий відбір. Зріст як мінімум 1 метр 80 сантиметрів, фізично підготовлені, вражає екіпіровка та впевненість. Так, жорсткість у діях, але, напевне, завдяки їй є і порядок. 

А уже 9 вересня збірна України у Львові, за пустих трибун, здобула чергову перемогу 1:0. Проте підтримка насправді була: по місту були організовані фан-зони, де палкі вболівальники збиралися разом, щоб підтримати збірну. Крім того на стадіоні майоріли прапори з різних міст України. Серед них був і прапор з побажаннями старокостянтинівців. Перемога над Словаками дозволила нашій збірній одноосібно очолити групу. Наступні матчі Ліги Націй відбудуться 16 жовтня у Харкові та 17 листопада у Братиславі. Вболіваймо за наших!

Фото: Тетяна Наскалова, Леся Франко

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини