Зі Старокостянтинова стартував третій сезон проєкту Українського ПЕН «Мереживо. Літературні читання в містечках України». Наше місто відвідали письменники Максим Беспалов і Марія Титаренко. Гостей привезла наша землячка, куратор проєкту та його модератор Анастасія Левкова.
Впродовж півтори години, у Старокостянтинівській бібліотеці, де і відбулася зустріч говорили про те, чи допомагає журналістська освіта стати письменником, чи варто в чомусь переконувати росіян, говорити з ними, чи зникне почуття меншовартості в українців протягом війни та після перемоги.
Під час зустрічі письменники презентували свої роботи: Максим Беспалов книгу «Усе, що ви знаєте про Ірландію, – правда, але», Марія Титаренко - «Комунікація від нуля. Есеї для Мані».
Максим Беспалов: Література і мандри стали моїми основними заняттями, не хобі, і я, вважаю, що у мене дві найкращі у світі професії.
Марія Титаренко: Коли пишеш, надихаєшся, маєш цей зв'язок із космосом – це кайф.
Письменництво і війна
Анастасія Левкова: за період повномасштабної війни у мене були різні періоди. На початку – це була гонитва, коли ти поспішаєш і хочеш зробити дуже багато всього, а не можеш зосередитися на чомусь конкретному. Я не читала великі тексти, лише короткі новини і жодної аналітики, теж саме писати ти не можеш багато, а тільки коротко. З часом вдалося трохи сповільнитися і відновити свої звичні режими.
Максим Беспалов: я продовжив писати з 3 березня. До цього звісно був хаос: куди бігти, що робити, чим допомогти. Більшу частину часу перегляд новин від яких погано-погано-погано. До того свої останні рядки я написав у ніч з 23 на 24 лютого. І десь за 10 днів я зрозумів, що робити, щоб не було погано - потрібно повертатися до літератури. Що має робити письменник під час війни? Звісно, що писати. Наразі я пишу дві книжки, в кожну із них прийшла війна.
Марія Титаренко: я воюю у інформаційному війську з перших днів війни. Разом із товаришем, теж викладачем Українського Католицького університету вдалося створити сайт https://post-to-stop-war.in.ua/, де меседжі про російсько-українську війну публікуються понад 20 мовами для 43 країн. За два дні набрали більше 100 людей, які готові були допомагати у створенні такого ресурсу. А 5 березня ми уже запустили сайт.
Чи варто переконувати росіян
Максим Беспалов: для себе я чітко зрозумів, що там є люди, які все вже давно розуміють, і ті, комунікація з якими не допоможе їм щось довести та донести. Навіщо витрачати сили на те, на що ти не можеш вплинути.
Марія Титаренко: на сайті post-to-stop-war.in.ua у нас немає комунікації з росіянами. Як на мене її варто вести лише тоді, коли маєш внутрішній ресурс, щоб доводити свою думку, аргументувати і не переходити на агресію, коли можеш грамотно відповісти і взяти на себе провідну роль, керувати діалогом, коли можеш поставити крапки над «і».
