Більше 400 років височить в Старокостянтинові Вежа-донжон. Як складова комплексу споруд Домініканського монастиря, пам’ятка історії та архітектури, була спланована і споруджена так, що її видно з усіх сторін при в’їзді в місто.
Історії та світлинами видатної пам'ятки архітектури ділиться науковий співробітник Старокостянтинівського історико-краєзнавчого музею Світлана Сусугурова.
Історик Сімон Окольський в 1646 р. в книзі про руські землі ХV-ХVІ ст. повідомляв про «грандіозну високу вежу-костел, збудовану в 1613 р. Янушем Острозьким і подаровану ним в 1618 р. ордену домініканців, які заснували тут монастир на честь Марії Громничної».
Листівка 1919 року
В ХV-ХVІІ ст. фортечні мури були найвиразнішою ознакою європейського міста. А замок-фортеця – його основним елементом. Крім мурів, валів, замок мав свої вежі, башти. Часто головною спорудою оборонних укріплень міста була висока вежа, що стояла окремо від замку. Ця споруда відрізнялась від інших фортечних споруд товстими міцними стінами, була достатньо дорогою в зведенні щодо затрат і часу. Ще в ХІІ ст. по Західній Європі розповсюджувалось будівництво таких веж. Їх називали вежі-донжон. Основним призначенням таких споруд було спостереження за навколишньою територією навколо міста та його оборона.
Вціліла вежа на фоні суцільної руйнації міста в 1944 р.
Вежа. Фото 1964 р.
Донжон в перекладі - головна вежа, найчастіше чотирикутна чи округла в плані. Побудована у самому неприступному місті.
В Старокостянтинові вежа споруджена за 30 метрів від Случі, з тесаного каменя - вапняка, цегли, дерева. В основі – квадрат 14х14 м, стіни товщиною 2-2.5м, висота – 35 м, нараховує 7 ярусів (поверхів).
Бійниця вежі
Крім вікон у вежі присутні бійниці відкриті амбразурами назовні. Під час тривалої облоги, чи коли падала оборона його мурів, вежа слугувала захистом оборонцям міста. Для них на нижніх поверхах були склади запасів продовольства, зброї, питної води тощо; на верхніх поверхах – кімнати для житла (найчастіше для власника та його оточення).
Ця грандіозна споруда в різні роки пережила багато подій, пошкоджень, але не дивлячись на це, рештки монастирського ансамблю та вежа-донжон і сьогодні несуть суттєві риси архітектури часу розквіту мистецтва фортифікації в Європі.
