Ярослав так чекав літа… Він знав, що у серпні у нього разом з коханою Юлею народиться донька. Але доля розпорядилася зовсім інакше.

2 травня 2022 року старший солдат Ярослав Блажко загинув у Донецькій області, Краматорському районі, поблизу селища Діброва. Йому було лише 24 роки.

У 2019 році хлопець підписав контракт і пішов на службу до 80 окремої десантно-штурмової бригади. Влітку 2022 мав завершитися його трирічний контракт. Все змінило повномасштабне вторгнення росії.

- Ярослав ніколи не ховався за спинами друзів та колег. Ще із зовсім юного віку був борцем за справедливість. Інколи за це отримував наганяй, але не здавався, - розповідає про сина мама Лариса. – Він з перших днів війни знав, що захищатиме Україну. Не раз казав, що йому є заради кого і чого боротися за перемогу.

Ярослав навчався у Старокостянтинівській школі №7, згодом – у професійному училищі. Ще у школі він відвідував безліч гуртків. У понеділок міг бути на ліпленні, у середу уже танцював, а за кілька днів вдосконалював спортивну майстерність. І завжди Ярослав знаходив собі друзів, міг порозумітися із зовсім незнайомими людьми.

- Він був бешкетником з добрим серцем та щирою посмішкою, - каже мама. – А коли познайомився з майбутньою дружиною Юлею став таким чуйним, ніжним, турботливим. Їх коханню по-доброму заздрили усі, хто їх знав.

Дізнавшись, що Юля вагітна, Ярослав уже дні до народження доньки рахував. Чекав літа, казав обов’язково приїде на її народження. Але клята війна відібрала усі мрії і плани.

Ярослав ще задовго до повномасштабного вторгнення ніс службу на Кримському напрямку. З 2021 року був учасником бойових дій на Луганщині. За два місяці війни у 2022 році, разом із побратимами 80 бригади, стояв на захисті Миколаївської та Херсонської областей, а згодом уже був на Донеччині. Він ніколи не скаржився мамі, що щось не так.

Своїми проблемами він ділився з братом Богданом. Лише йому міг розповісти про все, аби лишень не турбувати кохану Юля, маму і тата. Намагався оберігати їх від переживань та поганих новин.

Читайте також: На війні загинув старокостянтинівець. Мама береже букет від сина і досі не вірить у те, що сталося

Оберігав і друзів. Не раз розповідав мамі про 21-річного товариша і колегу.

- Зовсім юний хлопчина не раз рвався першим у бій. Але Ярослав шкодував його, беріг, казав, що занадто ще молодий, - розповідає мама Лариса. – Та не вдалося йому врятувати товариша від тих рашистів. Як і не врятувався і сам.

Наприкінці квітня, - пригадує мама, - Ярослав подзвонив додому і попросив її купити візочок для майбутньої доньки.

- Я казала йому навіщо зараз купувати, ще ж є час, все зробимо, купимо. А він невпинно повторяв: купи, купи, купи. Тоді попросив передати слухавку татові і довго з ним говорив. Лише тепер я розумію, що він, напевне, щось відчував, і тоді прощався з нами.

За кілька днів, 2 травня, Ярослав на бронетраспортері потрапив під обстріл градами. З машини його дістали живим, але на жаль він не дочекався медичної допомоги.

Про загибель чоловіка командир повідомив Юлю, а вона – батьків Ярослава. Того ж дня Лариса та Олександр отримали повідомлення з нової пошти – прийшов дитячий візочок, який так просив придбати їх син.

У серпні 2022 року народилася у Ярослава та Юлі народилася донечка Єва.

Ярослав Блажко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2022) та орденом «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Слава Героям України!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися