Віднайти інформацію про своїх предків може кожен. Доступ до чималої кількості архівів тепер відкритий, а велика частина старих документів вже оцифровані і є в інтернет доступі. Пропонуємо вам кілька важливих порад, які можуть зорієнтувати в дослідженні вашого роду та почати його дослідження.
Збір доступної усної та документальної інформації
Опитайте спочатку найближчих родичів, а потім і більш далеких. Найбільш цінно знати прізвища, імена, по-батькові, точні чи приблизні дати подій в житті ваших дідів та бабусь, прадідів і прабабусь. Дізнайтесь де вони проживали, працювали та народились. Всі усні отримані дані потрібно ретельно записати. Варто враховувати, що людська пам'ять має особливість з часом спотворювати спогади, тому всі суперечливі факти треба звести в один блок інформації для подальшого уточнення за допомогою документів.
До доступної документальної інформації належить вся, яку можна знайти у документах, які зберігаються у вас вдома. Це свідоцтва про народження, шлюб, смерть, трудові книги, членські та військові білети, акти на власність, заповіти, атестати, почесні грамоти і т. п. При опитуванні родичів завжди варто запитувати про наявність у них документів, які можуть стосуватись ваших спільних пращурів. До документальних джерел, як не дивно, можна віднести домашні фото та листи (листівки, конверти, марки на конвертах). На фото часто були зворотні підписи з вказівкою часу, місця, осіб, зображених на світлинах. Іноді, такі примітки робились фотографами у нижній частині фото. Якщо на фото хтось у військовій формі, то дані про цю людину варто шукати у військових архівах. А якщо розгледіти ще й звання, то процес значно пришвидшується.
Сходіть на кладовища, де поховані ваші предки. Часто на могилах можна прочитати дати народження і смерті, а поряд може бути похована ціла родина, що дозволить відразу дізнатись про кілька гілок родового дерева. Також на могилах можуть бути фото, це дозволить вам побачити, як виглядали ваші предки.
Побудова первинного генеалогічного дерева
Наступний крок - створення генеалогічного дерева. Це допоможе вам побачити майбутні напрямки пошуку і розуміти, які гілки у вас відсутні. Обов'язково зазначайте всі суперечливі та мало достовірні моменти.
Початок пошуків документів
Три основні місця пошуку документів: органи ДРАЦС, веб-ресурси з копіями генеалогічних документів, архіви.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС, заст. РАГС). Зберігають документи 75 років з моменту реєстрації акту цивільного стану (народження, шлюб, смерть) після чого, як правило, передають книги реєстрації до державних обласних архівів. Для звернення в ДРАЦС потрібно мати повний пакет документів (ланцюжок свідоцтв про народження та шлюб), які підтверджують пряму спорідненість з людиною, цивільний акт якої ви шукаєте. В іншому разі співробітники нічого вам не видадуть.
Державні архіви
Варто зрозуміти, який саме архів вам треба, тут все залежить, від того в якому регіоні ваші предки народились та проживали все життя. Можливо, треба буде відвідати кілька архівів.
Якщо ваші предки зі Старокостянтинівщини - шукаємо одразу в двох архівах: на сайті Державного архіву Хмельницької області https://dahmo.gov.ua/, до 1917 року Старокостянтинів - це Волинська губерня (Житомир), тому актуальними будуть і пошуки на сайті Державного архіву Житомирської області https://zhytomyr.archives.gov.ua/
В архівах можена знайти метричні книги, ревізійські казки, сповідальні відомості, а також рекрутські відомості, послужні списки, клірові відомості, документи духовних консисторій, місцеві переписи, Губернські родословні книги, слідчі та судові справи та ін.
Метричні книги. Це основне документальне джерело при вивченні історії роду. Їх почали вести у церквах не раніше 1722 року. Кожна складалася з трьох частин: народження - шлюб - смерть (дата народження і хрещення, прізвища, місце проживання та віросповідання батьків та хрещених, законність чи незаконність народження; прізвища, вік, місце проживання, віросповідання наречених, дата вінчання, прізвища свідків; прізвище, місце проживання, вік померлого, дата й причина смерті, місце поховання). До прикладу - метричні книги Старокостянтинівщини та Красилівщини на сайті ДАЖО.
Велися у двох примірниках в церковних приходах до 1918 року (в деяких районах - до 1921), потім - відділеннями РАГС. За законодавством колишнього СРСР та більшості пострадянських країн вони 75 років зберігаються в органах РАГС, а потім передаються в державні архіви.
Старокостянтинівщина, 1916-1920рр. Успенська церква
Ревізькі казки -ревізійські казки. Відповідно до нової системи оподаткування ("подушної", її одиниця - чоловіча "душа") прийнято й нову форму обліку населення - т.зв. ревізії ("подушний перепис"). Їх проведено 10: 1719-27, 1744-47, 1762-1764, 1781-1783, 1794-96, 1811, 1815, 1833, 1850, 1857 рр.
Протягом майже півтораста років вони фактично були єдиною досить широкою формою обліку населення країни - лише в деяких районах окрім цього проводилися місцеві переписи. Ревізії, як правило, дозволяють встановити: належність до суспільного стану, вік, прізвище, ім'я, по-батькові, місце народження та постійного проживання; наявність дітей та час і місце їх народження; родичів та "робітних людей"; обсяги податей, сплачених казні; матеріальний стан; в окремих ревізіях - національність, фізичні вади.
Слід враховувати, що жодна ревізія не охоплювала всього населення. Зокрема, від обліку були звільнені цілі групи: дворяни, держслужбовці, домашні вчителі, нижні військові чини (донські, чорноморські та ін. козаки), почесні громадяни, особи з поштового та театрального відомств, усі особи з ученими, медичними, академічними ступенями, майстри казених заводів та ін.Окрім того, не всі збереглися, а не всі збережені - описані..
Сповідальна відомість. Це поіменний реєстр парафіян церкви, які сповідувалися у священика. Фіксувалися імена та прізвища парафіянина та членів його родини, а також вік та суспільний стан (селяни, міщани, дворяни; козаки - І.Л.). Якщо парафіянин тривалий час не був на сповіді, вказувалися причини - переселення, служба в армії, ін.
Далі буде...
