Людмила Старостюк народилася і живе у Старокостянтинові. Їй 25. Раніше Людмила працювала у туристичному бізнесі, в той час вона об'їздила вcю західну Україну, тож, аби фільмувати красу рідної землі, навчилася знімати та монтувати відеоролики.

У старокостянтинівчанки - кілька захоплень. Для Starkon.city вона розповіла - захоплюється вокальним співом, тож не раз брала участь у місцевих заходах. А ще вона любить фотографували, помічаючи особливі моменти та барвисті пейзажі.

А ось вірші пишуться по настрою, коли душу охоплюють почутття та хвилювання.

- Ніколи не публікувала свою поезію, просто писала, коли того просила душа. А вірш, який читаю на відео, навіяний і частково взятий з мереж Інтернету. Багато хто зараз перечитує вірші на свій лад, як то вірші Костенко Ліни наприклад. Тут така ж історія, тільки додала своє.

Відео змонтувала після останнього ворожого удару по Старокостянтинову. Коли минула важка ніч, у серце постукали мрії про життя після війни. І велика віра у те, що все у нас буде добре,- розповідає Людмила.

У молодої жінки, як і у багатьох з нас, чимало хвилювань: чоловік і брат - військові, родичі живуть у різних куточках України.

У серці штормовими хвилями ворушиться страх - за рідних, друзів, усіх та кожного. Але віра у Перемогу переважає все.

- Мрія є, вона велика, одна на всіх, тому обов'язково збудеться, - вважає творча старокостянтинівчанка.

Далі відео, на якому краєвиди міста та України. Власний вірш читає Людмила Старостюк.

Читайте також: Євген Булацик: «Завдання у нас одне - завжди, всюди нищити ворога»
Читайте також: Мрії дітей точно збуваються! Юні волонтери розповіли про недитячу роботу заради перемоги
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Starkon.city і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися