Старокостянтинів. Обстріл. Гучно. Знову до нас летять ворожі ракети чи шахеди. Працює ППО, мобільні групи збивають бляшанки над містом… Але трапляється, уламки падають на людські будинки, виникають пожежі або вибуховою хвилею зносить вікна, двері, покрівлю.
Чи можна звикнути до реалій, у яких живуть мешканці маленького містечка на Хмельниччині? Звичайно, ні. Та коли минає безсонна ніч, ми знову беремося за звичні справи. Гірше тим, хто після ворожих ударів не впізнає свій будинок. І хоча найстрашніше позаду, бо всі, слава Богу, живі та цілі, потрібно розбирати завали, у які перетворюється дім та нажите у ньому, а ще думати, як відремонтувати зранену оселю. І тут у кожного постраждалого є своя історія.
Більша частина старокостянтинівців, котрі мало не щодня страждають від обстрілів, нічого не чули про таку допомогу від держави
Тоді журналісти Starkon.city вирішують іти до мешканців Старокостянтинова та Старокостянтинівської громади, житло яких зазнало пошкоджень. Ми дізналися про них з відгуків, які отримали у повідомленнях в наших соціальних мережах. Найчастіше про потерпілих розповідали сусіди та їхні родичі.
З якими проблемами стикаються мешканці громади на шляху відновлення житла та чому так багато тих, хто самотужки, не заявляючи про пошкодження, ремонтує свій дім, дізнаємося із реальних історій старокостянтинівців.
Валентина, жителька району цукрового заводу
- Уже кілька разів на наше подвір’я прилітало. Перший раз знесло з хати кілька шиферин. Минулого літа уламок «шахеда» затримала черешня, що росте перед вікном. Потім після обстрілу на стінах сараю з’явилися тріщини, а на його горищі ми знайшли ще уламки снарядів. А ось нещодавно пошкодило два вікна в хаті: у одному вибило шибки, а в іншому і склопакет знесло. Чоловік спочатку забив вікна плівкою, а потім купив будматеріали, покликав сусіда і вони разом замурували два вікна. Ми вирішили, що так надійніше.
Діти телефоном, бо живуть не у Старокостянтинові, нам сказали, що можна було подати на якусь допомогу. Але вже пізно, бо потрібно було викликати спеціалістів, щоб все побачили та пофотографували. Тепер розраховувати вже не має на що. Але нехай буде як є, тільки просимо Господа, щоб знову не прилетіло!
Марія, жителька села Веснянка
- То була дуже страшна ніч! Вся хата трусилася, а потім, здавалося, на мене впала стеля! Я ледве видряпалася з-під завалів, знайшла ліхтарик і вибігла на вулицю.
На ранок побачила що сталося. У сусідів хати наполовину знесло, а на дорозі була велика вирва від ракети.
В моєму домі вибуховою хвилею у кімнаті зруйнувало частину стелі. Цього ж дня до села приїхали волонтери з Хмельницького. Дали листок USB, балон піни, плівку, кілька дощок, але того мало, щоб все полагодити. Донька написала заяву до міської ради, щоб допомогли з будматеріалами. Ще лопнула стіна у хліві, але про те вже мова не йде, хоч би стелю зробити!
Надія, жителька району цукрового заводу
- Коли перший раз прилетіло, ушкодження в будинку були не критичні – наробило дірок у шифері, чоловік їх сам усі позаліплював. Та згодом, після двох вибухів полопав плінтус в кімнатах, відвалилася плитка в коридорі, знову пошкодило шифер, вибило вікно з рамою. Як постраждалі від російської агресії, ми написали заяву до міської влади. Згодом нам привезли деякі будматеріали та допомогли полагодити вікно. Знаємо, що існує програма з Є-відновлення. Поки що не зверталися, і дуже сподіваємося на те, що й не потрібно буде. Але разом з тим боїмося, щоб не прилетіло. Хто зна, що буде? У нас дуже гучний район, розумієте? Раніше бігли до підвалу, але у донечки алергія на сирість. То ж ховаємося у хаті і просимо Бога, щоб це лихо минуло.
Наталія, мешканка Старокостянтинова
- У нас у квартирі по вулиці Ессенській уламок пробив склопакет на балконі, двері на кухню і влучив у пральну машинку, яка його і затримала. Це був вересень, погода прохолодна, тому зволікати з ремонтом ми не стали. Про те, перед тим, як самотужки почали ремонтувати вікна, двері, викликали комісію, яка фіксує пошкодження. Все задокументували, а далі я у порталі "Дія" зробила повідомлення про пошкоджений обʼєкт нерухомості, а потім подала документи на програму Є-Відновлення. Правда, з ними були проблеми, бо документ на право власності не був занесений до єдиного реєстру. Довелося подавати запит у БТІ й чекати відповідний витяг.
Кошти на спеціально відкритий рахунок ми отримали через три місяці. За них можна придбати лише окремі будматеріали, втім, і це допомога. Шлях, який ми пройшли, був для нас незнайомий, тому нелегкий. Бажано, аби відповідні служби надавали більше доступної інформації про те, як діяти в разі пошкодження житла і про те, які документи для цього потрібні, куди вони мають бути внесені й тому подібне.
Люди після вибухів та руйнацій у їхніх оселях і без того розгублені, тому потрібно зробити все аби полегшити їм бюрократичну частину надання державної допомоги. І ще, хочу сказати старокостянтинівцям: ви маєте право на отримання відшкодування навіть тоді, коли вам вибило кватирку у вікні. Просто потрібно це зафіксувати, мати усі документи й вірно оформити заяву.
За підтримки:
