У Старокостянтинові відбулася по-справжньому зворушлива та надзвичайна подія — Іван та Ніна Чайки, подружжя зі стажем у 72 роки, прийняли святе Таїнство Вінчання. У поважному віці — пану Івану цьогоріч виповнилося 103 роки, а пані Ніні — 92 — вони вирішили ще раз засвідчити свою любов і вірність перед Господом Богом.
Іван Чайка — почесний громадянин міста Старокостянтинів, знаний та шанований не лише за свій життєвий шлях, а й за глибоку мудрість, життєлюбність і людяність. Разом із дружиною Ніною він пройшов крізь десятиліття, зберігаючи у своїй родині найважливіші християнські цінності: любов, взаємоповагу, терпіння та підтримку.
Прожити разом понад сім десятиліть — це вже диво, а увінчати цей союз вінчанням у такому віці — справжнє свідчення того, що справжня любов не має віку. Пара зізнається, що роки змінюють усе — погляди, звички, оточення, але не почуття, які єднають серця. Їхнє рішення обвінчатися — це приклад для молодих поколінь, нагадування про цінність вірності та духовного зв’язку в подружньому житті.
Іван та Ніна Чайки зустрілися у далекому 1952 році. Іван Антонович, гуляючи по тодішній вулиці Старокостянтинова Олександрівській, зустрів свою долю — Ніну Василівну. Виявляється, дівчина проживала на сусідній вулиці, але він її не знав і навіть не бачив ніколи.
– Тоді знаєте яка розвага була, - розповідає Ніна Василівна, - хлопці ходять по одному боці Олександрівської, а дівчата – по-іншому. А потім зустрічаються, йдуть до клубу. Хлопців, з якими товаришувала, у мене завжди було багато, але батько мій так казав: побачу у клубі – ноги повисмикую. Та хіба ж від долі утечеш?
Разом вони побудували хату. Згадують, як для того били каміння на кар’єрі, яке везли на місце батьківського роду.
Іван Антонович навчився теслювати. Сам робив у хаті підлогу, вікна.
А після виходу на пенсію почав ще більше займатися улюбленою справою. Особливо захоплювався виготовленням декоративних млинків, один з яких жене вітер на подвір’ї хати.
Разом подружжя виростило двох дітей — сина і доньку, дочекались онуків і правнуків.
- Я прожив так багацько років, бо не було коли про них думати. Роки минали за роботою, у турботах за свою сім’ю, — щиро сміється чоловік.
Під час розмови Іван Антонович жартує. Каже, що ще слідкує за молодицями, які проходять повз хату. А Ніна Василівна лише сміється та каже, що для неї Іван завжди був вірним хорошим чоловіком. Він завжди дивився на труднощі з посмішкою, і ніколи ні на кого довго не гнівався.
Настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці Ігумен Лаврентій, який проводив обряд, зазначив, що це — один із найбільш зворушливих таїнств, які йому доводилось звершувати:
«Життєвий вік має здатність змінювати людські погляди, бажання, людей вцілому, однак головне в житті, знайшовши одне одного, зуміти зберегти у відносинах любов одне до одного, взаєморозуміння, повагу та безцінну підтримку одне одного».
Від усього серця вітаємо Івана та Ніну Чайок із прийняттям Таїнства Вінчання!
Нехай Господь благословляє їхнє життя, дарує ще багато щасливих і спокійних днів, міцне здоров’я та многії і благії літа!
Фото: Храм Різдва Пресвятої Богородиці
