У нашому Старокостянтинові серцем міста завжди була його головна вулиця. Вона змінювала імена, як епохи: спочатку Кузьминська (шлях на Кузьмин), згодом Львівська, Олександрівська, Шевченка, Леніна. Сьогодні це вулиця Костянтина Острозького.
Вона вже не забудована низькими глиняними будиночками, але кожен її камінь пам'ятає тріумфи, пожежі, паради та повсякденне життя поколінь старокостянтинівців.
Армійський полк прямує до церкви в Старокостянтинові
Колись вечорами тут гуляло все місто. Старші обговорювали новини, дізнавалися плітки,а молодь знайомилася та закохувалася. Вулиця бачила все. Суворих німців, які штрафували купців за бруд на порозі та реквізували свиней. «Чорні плахти» та «курені смерті» часів розбрату. Перших радянських комісарів, які ділили ложки, подушки та меблі за «ордерами». Історія зберегла навіть жартівливий ордер Ревкому на «реквізицію» дитини в бездітну сім'ю та палкі дискусії про «соціалізацію жінок», які, на щастя, у нашому містечку так і залишилися лише на папері.
Центральна вулиця міста. Кінець 30-х років ХХ ст..jpg
Зараз замість глиняних хаток та червоного англійського сукна, яким колись встеляли дорогу царю, — забудова 60-90-х років, магазини та адміністративні установи. Хоча архітектура й дещо змінилася, вулиця залишається головною артерією міста. Вона пережила пожежі, які нищили майже все місто, зміну десятків режимів, але залишилася місцем зустрічей.
А які історії про головну вулицю міста пам’ятаєте ви або ваші рідні? Діліться у коментарях!
