Ви відчуваєте себе втомленим навіть від того, що прокинулись? Не вистачає внутрішньої мотивації робити хоча б те, що подобається, а те, що є обов’язком, виконуєте немов на автопілоті? Робота не надихає, а лякає, і Ви постійно втомлені, не продуктивні, роздратовані? Ви у емоційному вигоранні, і ми знаємо, як Вам допомогти!
Та спершу розберемось, що таке емоційне вигорання і чому воно надто часто зустрічається у сьогоденні. Вперше помітив таку проблему психіатр Герберт Фройденбергер лише у ХХ столітті. У 1974 році він опублікував статтю "Staff Burn-Out", яку написав зі спостережень за волонтерським персоналом (включаючи його самого) в безкоштовній клініці для наркозалежних. Він визначив емоційне вигорання як «стан психічного та фізичного виснаження, викликаного професійним життям людини». Термін "вигорання" позначений у Міжнародному класифікаторі хвороб як наслідок тривалого невирішеного стресу на робочому місці.
Чому ж тоді, маючи досліджене явище вигорання та таку важку працю при Союзі Радянських Соціалістичних Республік (далі СССР), про нього зовсім не знають наші бабусі, а ми ж так часто страждаємо від цього? Дійсно, люди важко працювали на державу, при тому заробляли копійки, однак після такого робочого дня вони забували про нього вже за порогом заводу, а вдома мали нагоду змінити рід діяльності та відпочити.
Залишити роботу на роботі вже не вийде, ми завжди носимо її з собою у нашому ноутбуці, весь час прив’язані до нашої сфери діяльності.
Саме тому, емоційно сучасна генерація виснажується набагато більше, ніж старше покоління у роки нелегкої праці.
Як виражається емоційне вигорання у житті
Вчені ВООЗ виділили такі симптоми:
Почуття виснаження або втоми: призводить до порушення сну, зниження імунітету, проблем із концентрацією.
Інтелектуальна й емоційна дистанція з роботою: відчуття негативу та цинізму відносно ситуацій, пов'язаних із роботою, відірваність від колективу, відсутність мотивації, негативне сприйняття реальності.
Зниження професійної ефективності: внаслідок цього розвивається відчуття неспроможності, з'являються сумніви у власних здібностях і компетентності.
Поговоримо про причини
Можливо складається враження, що тут є лише одна причина: втома від одноманітної роботи. Однак ні, психологи наводять ряд чинників, що в кінцевому результаті можуть спричинити емоційне вигорання.
Загалом, їх можна поділити на зовнішні, серед них найпоширеніші:
тривала робота в напруженому темпі
високі навантаження, зокрема емоційні
важкий колектив і контингент людей
відсутність належної винагороди за роботу
криза цінностей
та внутрішні:
перфекціонізм
схема самопожертви «Згораючи, свічу іншим!»
самокритика, низька самооцінка
депресивне мислення, фокус на тому, що «не так, як мало бути»
гіпервідповідальність, хвилювання за те, що «може піти не так»
Лікар-психіатр та психолог-аналітик Євгенія Стрілецька у своєму ютуб-блозі зазначає, що в її особистому досвіді професійне емоційне вигорання сталось через невідповідність обов’язків та самої діяльності, серед оточення не було розуміння, та й в колективі вона була одна. Віддавала вона більше, ніж отримувала, що й призвело до повного вигорання.
Цікаве про стадії
Далі важливо розібратись з фазами емоційного вигорання. Усього їх чотири і на кожному етапі є свій метод боротьби, який допоможе вийти із цього стану. Психологиня Анна Мельник на своїй сторінці в Instаgram розповіла про стадії та надала професійні поради щодо їхнього подолання.
Перша стадія: залежність від роботи, яка «запалює». Ви настільки захоплені, що думаєте про робочі процеси 24 години на добу.
ЩО РОБИТИ?
Розділити свої ресурси, мати певний баланс, який не робить роботу Вашим сенсом життя, а допомагає приділяти увагу усім сферам життя
Друга стадія: слабо проявляється втома, але Вам зовсім не хочеться звертати на неї увагу, через що починає зростати хронічний стрес, виснажуються ресурси, падає імунітет, загострюються хронічні захворювання. На цьому фоні зростає тривога, з’являються безсоння та дратівливість до всього. Хочеться більше солодкого
ЩО РОБИТИ?
На цьому етапі найважливішим ресурсом буде відпочинок, який має бути щоденний і доти, доки не відчуєте, що Ви відпочили. Потрібно навчитись керувати своєю втомою на трьох рівнях: фізичному, емоційному та ментальному. Встигайте вчасно відновлюватись.
Третя стадія: повне виснаження, показники працездатності сильно падають і ви поступово її втрачаєте. Робочі процеси тепер надто складно вирішуються і обдумуються, через що якість роботи стає гіршою. А ще з’являється психосоматика (емоційне переживання, що супроводжується суттєвими змінами і порушеннями в органах, починає боліти голова, змінюється тиск і т.д.)
ЩО РОБИТИ?
Дуже тривале відновлення. Потрібна відпустка, яка може тривати 1, 2, 3 чи навіть 6 місяців
Четверта стадія: Втрачаєте сенс роботи, не бачите у ній «плюсів», можливостей, результатів. Можете ненавидіти її і не тільки її, а й людей та цілий світ загалом.
ЩО РОБИТИ?
Повна зміна професії. Якщо ж любите свою професію, тоді потрібно вчасно відпочивати на перших трьох стадіях.
Способи боротьби
Психологи виділяють декілька ефективних порад, які є необхідними у першу чергу. Тому якщо Ви спіймали себе на думці, що сьогоднішня тема стосується Вас, неодмінно зробіть наступне:
Візьміть перерву і відпочиньте: це немов перша необхідна допомога, і вона найдієвіша. Емоційне вигорання – це втома. Навіть від неважкої роботи можна вигоріти і втомитись. Навіть якщо ви всім серцем захоплюєтесь своєю роботою, це перший крок до того, щоб швидко втомитись, і вам також потрібна перерва.
Приділяйте увагу не тільки роботі, а й своїм хобі: хобі як ніщо інше допомагає відволіктись від перенапруження роботою. Зміна виду діяльності допомагає уникнути вигорання, адже Ви видозмінюєте свою рутину та заряджаєтесь енергією від улюбленого заняття.
Зменшіть кількість роботи: вона не вовк, у ліс не втече. А ось ваші нервові клітини можуть, тому думайте і піклуйтесь про себе в першу чергу, а не про роботу. Змушуйте себе розуміти, що це необхідність
Чуйте себе: слухати себе потрібно завжди, але куди головніше чути. Запитуйте себе: «Чого мені зараз насправді хочеться? Що для мене буде кращим варіантом? Де я хочу бути? Чи хочу виконувати цей обсяг роботи, чи взяти менший?»
Плануйте маленькі реалістичні цілі на день: при їхньому виконанні, ви допоможете зробити своє життя щасливішим і затвердите собі, що можна рухатись далі поетапно, при тому в своє задоволення, не перенапружуючи себе.
Тому коли відчуваєте необхідність звернутись про допомогу – не зволікайте, Вам допоможуть. Не забувайте: хоч Всесвітня організація охорони здоров’я не вважає емоційне вигорання хворобою, однак це професійне явище, що може стати причиною явних проблем, наприклад депресії.
Отже, сучасне покоління – покоління масового потоку інформації, зміни настроїв, технологій, еволюції світу до таких розмірів, що важко було й уявити якихось 30 років тому. Але задумуючись про масштаби, про свої амбіції та гонку за успішністю і результатами, люди забувають заглянути у середину, запитати себе, чи той вогник ще горить, чи йому важко уже триматись.
21 століття – покоління людей, що емоційно виснажені буквально за 3 години гортання стрічки в Інстаграмі. Психологиня Ольга Балагурак вважає, що причинами вигорання може бути будь-що, що викликає сильний стрес, однак наслідками завжди будуть погана самооцінка, жахливі відносини з колегами, зникне мотивація та бажання рухатись далі, натомість виникне надто багато страху, а ще більше тривожності. І звичайно ж, втома. Тому, цінуйте себе, у наш час це надто вважливо робити, цінуйте свої ресурси та розприділяйте їх правильно, щоб не виникало таких страшних наслідків!
