Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 18 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День п’ятсот сороковий
США схвалили надсилання F-16 з Данії та Нідерландів, щойно закінчаться навчання наших пілотів. Чудова новина для нас. Вірю, що наші пілоти здатні здивувати своїх інструкторів, так само, як до них дивували наші артилеристи, танкісти, тощо. Висока вмотивованість є неабияким фактором, адже у кожного з наших захисників є родИна, яку потрібно захищати, і є Батьківщина, яку потрібно відстояти. Вірю, що F-16 з’являться в Українському небі набагато скоріше, ніж про це зараз думають наші партнери.
День п’ятсот сорок перший
Знову маємо дякувати нашим британським партнерам, які уклали контракт на сто п’ять мільйонів євро щодо постачання Україні систем ППО. Я мрію, що колись всі наші міста і селища будуть покриті ППО, як, наприклад, у Ізраїлі. Дивна мрія, але з таким конечним сусідом маємо мріяти про таке. Наші ППО вже продемонстрували неабиякий хист у захисті від ворожих ракет і безпілотників, тож уявляю, що вони зможуть зробити, якщо забезпечити їх усім потрібним.
День п’ятсот сорок другий
Чергова трагедія у Чернігові. Ніби мало це місто пережило у перші місяці війни. Ніби мало людського горя побачило це величне місто. Сьогодні расєянська ракета вдарила у самісінький центр серед білого дня. У велике християнське свято, коли люди поверталися з церков, коли вулицями гуляли матусі з діточками. Семеро загиблих, серед яких шестирічна дівчинка. Сто двадцять дев’ять людей поранено, серед яких п’ятнадцять дітей. Нелюди мають понести за це покарання. Від того, хто віддав наказ, до того, хто просто стояв поруч і спостерігав, як запускається ракета по мирному місту. Співчуття сім’ям загиблих. Скорішого одужання пораненим.
День п’ятсот сорок третій
Сорок два літаки пообіцяли нам Данія та Нідерланди. Звичайно, не зараз, а після того, як будуть підготовлені пілоти. Звичайно, не всі разом, а передаватимуть їх партіями. Звичайно, нам хотілося б, щоб це було вже, і все разом, і одразу ефективно застосовано на полі бою. Але, коли згадую, чим оборонялися наші воїни у перші дні війни, і порівнюю з тим, що надається нашими партнерами зараз, розумію, що це небо і земля. І, якщо вистояли тоді, то й поженемо цю наволоч зараз. Проте, скоріше б ті літаки вже прибули, адже ціна кожного дня без них - людські життя.
День п’ятсот сорок четвертий
Дочекалися. В мацкві вже починають День незалежності України вихідним днем робити. Улюблена ціль украінських дронів, бидлостанські міністерства, що розташовані у мацква-сіті, не виходитимуть на робочі місця двадцять четвертого серпня. А що такоє? Може ми вам салюти красиві готували, а ви не оцінюєте. А загалом, правильно, нехай звикають. Запозичили ж вони день святого Валентина там, хеллоуін. Після війни будуть і про День незалежності України пам’ятати.
День п’ятсот сорок п’ятий
Сьогодні ЗСУ ввійшли у Роботине Запорізької області. Титанічна робота наших воїнів дозволила прорвати багатоешеловану лінію оборони орків. Два місяці запеклих боїв, не уявляю які втрати і скільки поранених, але місцеві мешканці, нарешті, дочекалися своїх і змогли евакуюватися з села, що знаходиться під постійними обстрілами окупантів. Кожен клаптик української землі, кожне, навіть малесеньке, село звільняється важкими боями і надлюдськими зусиллями наших воїнів. Маємо пам’ятати про це, маємо бути вдячними за їхній подвиг.
День п’ятсот сорок шостий
Сьогодні в Україні важливе свято - день прапора. Першими українців почали вітати ЗСУ. Для початку знищили расєянський ракетний комплекс С-400 в Криму, що є, скажімо, ударом нижче пояса, адже комплекс є аналогавнєтним і подібних комплексів у рабсєян не так вже й багато. Особливо тішить, що комплекс було накрито разом з особовим складом. Потім наші воїни порадували в районі острова Зміїний, підбивши расєянський літак. Сподіваюся, ушкодження серйозні. Ну і, вишенька на торті - жовто-блакитний прапор замайорів над Роботиним. Сподіваюся, незабаром так буде у кожному містечку і селі тимчасово окупованих територій. Але, в рамках звикання до украінських свят, українців вирішили привітати й орки. Для початку, якийсь особливо розумний бидлостанський військовий, якому вистачило мозгів зрозуміти, що грошова винагорода від українців за пригнану техніку краще, ніж сміттєвий пакет від расєянців, здалися у полон разом із гелікоптером Мі-8. Проте, оскільки індивідуальні вітання не рахуються, бидлостанці вирішили ліквідувати пригожина, уткіна й чекалова точнісінько у день українського прапора, який ті так ненавиділи. Красно дякуємо. Сподіваємося, що вітання з Днем незалежності будуть не гіршими. Щось там, здається, вагнера обіцяли зорганізувати. Чи знов напівдороги обісруться?
