Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 20 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїи думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День сімсот сімдесят перший
Не пройшло і доби, а Дюжжарік вже виправдовується, що неправильно розчув питання і не мав на увазі, що Україна не повинна атакувати «цивільну інфраструктуру» оркостану. Швидко й оперативно забрав свої слова назад. Тому у лідери маразматичних заяв вирвався Джейк Салліван, який вважає, що якщо Україні буде надана занадто велика військова допомога від США, то рабзєя застосує по Сполучених Штатах ядерну зброю. Ага, теж напишуть на ракетах «нє братья» і «за крокус сіті хол» і яяяяк почнуть бити по своїх дітях і онуках, які на Америках вже десятками років живуть, да по своїх маєтках чесно куплених на стирені у плєбса гроші. Я ще розумію, коли цю хрінь геббельс тв несе, але щоб таку єресь вливали у вуха американців - це вперше. А ще мені цікаво: а занадто велика допомога це як? Ну давайте вже якось визначимо скільки це, і дайте на один снаряд менше, щоб вже сцикотно не було.
День сімсот сімдесят другий
Прекрасна шахедна ніч на бидлостані. Давно вже я мріяла, коли побачу аеродром енгельс у списку атакованих, і нарешті дочекалася. А щоб весело було не лише там, в компанію атакованих додали ще єйськ і морозовськ. За останніми даними у морозовську знищено щонайменше шість літаків, вісім літаків пошкоджено, а також задвохсочено і затрьохсочено близько двадцяти рашистів. На енгельсі пошкоджено три бомбардувальники і задвохсочено семеро орків. У єйську згоріли дві сушки і задвохсочено четверо орків. І на десерт сама природа вирішила помститися за ті рани, які рашисти завдають їй на території України, й почала змивати їх з лиця землі в оренбурзькій області, де після прориву дамби затопило близько двадцяти населених пунктів. Кажуть, під загрозою близько чотирьох тисяч домівок. Боже, як шкода (ніт). Тваринок шкода.
День сімсот сімдесят третій
Четверо загиблих і двадцять три поранених вчора у Запоріжжі. Семеро загиблих і одинадцять поранених сьогодні у Харкові. Топи їх, Господи, як колись очистив землю Великим Потопом, так час очистити її від цього біомусора.
День сімсот сімдесят четвертий
Рафаель Гроссі заявив про щонайменше три влучання в основні конструкції захисної оболонки реактора Запорізької атомної станції сьогодні. Знову соплі, заклики й глибоке занепокоєння. Я, звичайно, мало що взагалі розумію у воєнній справі, але по-хорошому, якби ще на початку війни на кожну українську атомну станцію надіслали воєнний загін НАТО і обʼявили атомні станції під захистом коаліції, то орки б туди не пхалися. І ніхто б їх стороною конфлікту б не назвав - згодували б своєму плєбсу, що дозволили НАТО захищати атомні станції від «київського режиму», який хотів їх всіх підірвати і, підлаштувавши під розу вітрів, відправити на рабзєю, і бидлостанці б сиділи, дякували наті, що їх атомною хмарою не накрило. А зараз лишається тільки соплі в кулак мотати й дивитися як ці неадекватні в черговий Чорнобиль граються.
День сімсот сімдесят пʼятий
Литва пропонує розібрати власні закриті ТЕС на запчастини для України. Ця маленька країна так багато робить для нас, що навіть не знаю, як і коли ми зможемо віддячити литовцям за їхню безумовну підтримку. Я точно колись поїду туди, щоб більше дізнатися про їхню культуру і людей. Час розвінчувати навʼязані радянщиною стереотипи про єдину велику рабзєйськомовну сімʼю з пʼятнадцяти республік і віддавати шану культурам і мовам наших сусідів. І знайомити їх зі своєю культурою і мовою, адже нам справді є чим пишатися.
День сімсот сімдесят шостий
Рабзєянє звернулися до Казахстану з проханням підготувати сто тисяч тон бензину, щоб мати змогу отримати його у разі дефіциту. Видно непогано українські дрони по бидлостанським нпз відпрацьовують. А стосовно Казахстану мені цікаво, вони ж чудово розуміють куди це паливо піде? І чи не замислюються вони що наступними територіями, які знищуватимуть рабзєйські танки, можуть стати саме території сучасного Казахстану? Що переможе, здоровий глузд чи звичка підлизувати ботоксному сюзерену?
День сімсот сімдесят сьомий
За останню добу троє загиблих дітей. Хлопчик тринадцяти років і двоє дівчат десяти й чотирнадцяти років. Про дорослих я вже мовчу. А США закликає не бити по рабзєянських нпз. А суд ЄС скасовує персональні санкції з двох бидлостанських олігархів. У мене немає на це слів. Немає вже жодних реакцій. Іноді просто хочеться, щоб кожен, хто причетний до таких рішень і ухвал, на собі відчули все те, що відчуваємо вже понад десять років ми.
