Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 20 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День вісімсот тридцять четвертий
Кажуть, Байден виключає можливість ударів по мацкві та кремлю американською зброєю. Скільки то ми вже тих виключень чули від початку повномасштабного вторгнення? І кожного разу, як щось озвучувалося, як таке, що цього точно не буде, саме так потім і було. До речі, ми й не просили по мацкві бити, тож звідки такі думки в голові американського Президента зʼявилися?
День вісімсот тридцять пʼятий
Чергова шахедно-ракетна ніч. Старкон, слава Богу, відбився, але так повезло далеко не всім. Знищено дві нафтобази. Під Києвом весь день гасили пожежу на обʼєкті критичної інфраструктури. Дивом ніхто не постраждав. В Полтаві уламки ракети впали на приватний будинок. Власниця будинку госпіталізована у важкому стані. Німеччина зараз розглядає можливість передачі ще однієї батареї Patriot Україні. Отак, зі світу по нитці, можливо, до кінця війни і закриємо наше небо.
День вісімсот тридцять шостий
Все колись буває вперше. Ось вже і перші українські пташки долетіли до рабзєянсьеого аеродрому моздок, що у північній осетіі. А це, до речі, майже півтори тисячі кілометрів. І то не натівська зброя, як би там рабзєянські пропагандони не намагалися довести протилежне. Моздок вже давно став кісткою в горлі для нас, адже саме там базуються ворожі тушки й міги. Але маршрут вже прокладено, тож будемо чекати гарних новин.
День вісімсот тридцять сьомий
Нарешті є підтвердження про знищення щонайменше одного ворожого літака СУ-57, який наші дістали на аеродромі ахтубінськ в астраханській області ерефіі. Під питанням, але цілком можливо, що було знищено два таких літака. За умови, що у орків було їх всього шість, які були здатні літати і воювати проти нас, то навіть один - це вже дуже добре. В якості бонусу, стверджують, що там ще задвохсотили і затрьохсотили особовий склад. Почастіше б такі новини.
День вісімсот тридцять восьмий
Мінус один ракетний комплекс С-400 і два ракетні комплекси С-300 окупантів у тимчасово окупованому Криму. Та ще й з гарними салютами у якості спецефектів спричинених детонацією боєкомплектів. Сподіваюся, що від живої сили там також нічого не лишилося.
День вісімсот тридцять девʼятий
Нарешті встановлено історичну справедливість і США скасували семирічну заборону на передачу своєї зброї Азову. Заборона зʼявилася через звинувачення деяких із засновників підрозділу у ксенофобії, расистських та ультранаціоналістичних поглядах. От Фаріон би з ними не погодилася, бо хлопці расєйською говорять. Якісь дивні ультранаціоналісти. Уявляю яку кампанію розвернули московити, щоб домогтися того, щоб така заборона торкнулася однієї з найефективніших бригад, що входить до складу Нацгвардії. Зараз це їхній шалений провал. Удачі хлопцям і ще більших успіхів на полі бою.
День вісімсот сороковий
Сьогодні біда прийшла в Кривий Ріг. Вкотре ворог поцілив у житловий будинок. Девʼятеро загиблих і двадцять девʼять поранених. Серед поранених пʼятеро діток. У Києві ніч також була неспокійною. Спочатку пів ночі грім, а потім ракетно-шахедна атака. Користуючись негодою, рашисти намагалися прорвати оборону нашого ППО. На жаль, одну ракету збити не змогли. Видно саме через неї у Василькові сьогодні палає підприємство від самого ранку і до самого вечора. Навіть аномальна злива не змогла втамувати вогонь. А ще сьогодні по Василькові і Глевасі збирають касетні боєприпаси. Кончені бʼють по місту ракетами, що начинені ними. Ніхто ж їм нічого за Одесу не зробив, то тепер по Києву можна такими лупити. Поки не буде жорсткої реакції світу на кожне окреме порушення правил ведення війни, московити будуть їх порушувати все нахабніше, насолоджуючись своєю безкарністю.
