Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 20 років мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День вісімсот сорок перший
Сьогодні десятирічна річниця від першого звільнення Маріуполя від рашистських загарбників. Тоді Маріуполь стояв непохитною стіною на шляху московитів. І вистояв. За це через вісім років його зрівняли з землею. Так діють орки: те, чого не можуть захопити, просто знищують. Але Маріуполь ще обовʼязково відібʼємо і відбудуємо. І всю погань, що туди понаїхала, викинемо за порєбрік. Лише людей, яких там вбили рабзєянє, повернути не зможемо. На жаль.
День вісімсот сорок другий
Ботоксний сьогодні знову про мир заїкнувся. Звісно ж, на умовах рабзєі. Якщо коротко: санкції з них зняти, віддати їм повністю Донецьку, Луганську,Херсонську і Запорізьку області, Крим, то вапше вже тільки їхній і це не обговорюються, Україна позаблокова навічно. Я навіть і не знаю, як цензурно виразити свої думки стосовно цих брєдових ідей. Яке ж воно кончене.
День вісімсот сорок третій
Сьогодні пройшло перше засідання Саміту Миру. Приємно, що у багатьох риторика дуже потужна і спрямована на підтримку України. Проте якось не віриться мені у якісь реальні зрушення на які б цей саміт був спроможний. Занадто все це цивілізовано. З московитами таке не проходить. Тут треба тупо знищувати, щоб нарешті дійшло. Цей непотріб не розуміє мову дипломатії. Лише мову сили.
День вісімсот сорок четвертий
Сьогодні не про комʼюніке, що мені самій дивно. Сьогодні про два паралельних паради, що пройшли в Києві. В одному брали участь геї, які відстоюють права ЛГБТ спільноти і серед яких було багато військових геїв, до яких ніхто не має діла, коли вони гинуть, відстоюючи наше право на життя, але мають багато питань, коли вони намагаються відстоювати своє право жити так, як вони хочуть, і любити тих, кого вони хочуть. А в другому «параді» брали участь підараси (вибачте за прямоту), які прийшли відстоювати що? Традиційні цінності? В нас хтось колись забороняв традиційні стосунки? Ні, вони прийшли відстоювати своє право забороняти іншим людям жити так, як вони хочуть, і навʼязувати іншим своє бачення «правильності». А ще вони мали намір закидати учасників іншого параду лайном. Ось такі європейські цінності, ось таке ставлення до прав і свобод людини. Ось така картинка зараз по всіх європейських ЗМІ: купка маргіналів біжить бити військових-учасників параду за права ЛГБТ. Тепер доводьте, що ми чимось відрізняємось від рашки, з їхніми «радітєль номєр адін і радітєль номєр два». Просто соромно.
День вісімсот сорок пʼятий
Черговий воєнний злочин рашки, цього разу у Полтаві. У результаті ракетного удару по місту двадцять двоє поранених, серед них троє дітей. Пошкоджені житлові будинки, дитячий садочок, а також лінії електропередач, через що понад пʼятдесят тисяч абонентів залишилися без електропостачання. Колись все це повернеться бумерангом. А поки що швидкого одужання всім постраждалим.
День вісімсот сорок шостий
Двадцять перше століття. Світ говорить про Женевські конвенції, Права людини, Закони та звичаї війни тощо. На капоті автомобіля відрубана голова українського воїна. Вкотре. Це все, що світу потрібно знати про московію і цих нелюдів. Тут не працюють закони і людяність, не працюють міжнародні норми і домовленості. Працює лише ЗСУ, яким потрібна зброя, щоб знищити цю орду. Бажано під корінь.
День вісімсот сорок сьомий
Мій день сьогодні зробили, як не дивно, «союзники» путлєра з північної кореі. Дивитися на принижену морду плєшивого і його підлесливу позу в присутності кім чен ина можна вічно. А те, як рабсєянських підлабузників вигнали з зали, бо там ще сонцесяйний кім не зʼявився, то взагалі з серії витирання ніг і обвалювання у бруді. Що ж, московитам слід знати своє місце. Десь у китайсько-корейського відходка.
