Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День девʼятсот двадцять пʼятий
Куди б не зайшла, стрічка переповнена важкими відео. На одних похорон мами і трьох доньок, що їх вбили московити у Львові. На інших розстріл наших військовополонених московитами. Головне - не забути побаченого. Ні за десять, ні за двадцять, ні за сто років. Памʼятати кожного вбитого, кожного закатованого. Воєнні злочини не мають строку давності. Земля має горіти під ногами кожного, хто причетний до цих смертей. Кожного маємо знайти і покарати.
День девʼятсот двадцять шостий
Судячи з усього, геніальний план Трампа по припиненню війни в Україні полягає в тому, щоб знизити ціну на нафту. Щось мені підказує, що після того, як плєшивий майже довів до банкрутства газпром, цим його не проймеш. Якщо в психічно нездорової людини щось стає маніакальною ідеєю, жодні аргументи не спрацюють. Особливо коли є країни, які допомагають обходити санкції, купують нафту й газ, постачають зброю і необхідні для її виробництва товари. На мою думку, черговий геніальний задум Трампа виявиться абсолютно провальним.
День девʼятсот двадцять сьомий
У відповідь на розстріли українських військовополонених наша сторона вирішила заборонити полоненим оркам дзвонити додому. Мда уж, симетричною відповідь не назвеш. Симетрично - це якщо не брати у полон ті бригади (чи на що там ті орки діляться), які помічені у жорсткому поводженні з нашими полоненими. Щоб вони знали, що в них квиток в один кінець. Ну а стосовно дзвінків, то я взагалі не розумію для чого їх дозволяли. Євангеліє каже: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, повернувшися, не розтерзали вас». Точніше і не скажеш.
День девʼятсот двадцять восьмий
Все йде до того, що Словаччина також пожинатиме плоди приходу до влади антидемократичного проросійського уряду. Фіцо крок за кроком знищує в країні залишки свободи і демократії, як це заведено у кращих традиціях московіі та їхніх прихильників. Слідом за Угорщиною Словаччина може залишитися без фінансової підтримки європейського союзу. І найгірше тут те, що, як і у випадку з Угорщиною, розмінною монетою стане Україна. Можна очікувати блокування рішень всюди, де лише фіцо зможе хоч якось впливати на рішення.
День девʼятсот двадцять девʼятий
Поки США і Британія радяться чи дозволяти чи не дозволяти Україні використовувати далекобійну зброю по території московіі, дуже правильно на цю теми висловився міністр оборони Нідерландів. Він вказав на те, що міжнародне право дає Україні дозвіл на самооборону. І на те, що воно не обмежується відстанню і не припиняє діяти за сто кілометрів від кордону. Цікаво, коли до інших союзників це дійде?
День девʼятсот тридцятий
Іран передав московіі балістичні ракети. Розвідки стверджують, що вони можуть бути використані вже найближчим часом і що їх буде надзвичайно важко збити. Найкращим способом захиститися є знищення цих ракет ще на складах. Але ми й досі не маємо дозволу бити по території болотляндіі далекобійною зброєю. Проте все більше голосів чути, які вимагають надати Україні цей дозвіл. Хоч би вони були почуті раніше, аніж в Україні зʼявляться нові жертви московитського терору.
День девʼятсот тридцять перший
Здається, ми таки отримаємо дозвіл бити по території кацапстану. Скоріше всього, не американською зброєю, але ми не горді, аби воно долітало і мало потрібний ефект. А московити продовжують воювати з «військовими» цілями. Сьогодні під вогнем був Конотоп: лікарні, навчальні заклади, житлові будинки, водопостачання і електропостачання. Все в кращих традиціях орків. Ну і атакували гуманітарні вантажівки Червоного Хреста і судно, яке перевозило зерно для Єгипту. А ми поки що почекаємо дозволів, що ж нам станеться.
