Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.

День одна тисяча пʼятдесят перший

Тридцять тисяч FPV дронів від партнерів і не тільки. Черговий Рамштайн завершився і схоже, що, принаймні поки що, нас не залишають наодинці продовжувати цю війну. Значить ще повоюємо. Гордон каже, що тра протриматися до весни. Ну, на Арестовичі ж якось два-три тижні трималися і зараз протримаємось.

День одна тисяча пʼятдесят другий

За майже три роки повномасштабної війни я думала, що вже всі рашисти попіднімали голови і сюрпризів більше не очікується. Але ні. Новий болгарський рашист обізвався. Хоче приєднання Бессарабії до Болгарії. Хороброї водички випив, чи вирішив, що, якщо Трамп заявляє про анексію територій, то й йому можна? Троха не дотягує до рівня, я б сказала. Максимум десь біля орбана з фіцо тявкати.

День одна тисяча пʼятдесят третій

Таки потрапили у полон кндерівські військові. Поки що двоє, але навіть це вдача, бо зазвичай поранених корейців московити добивають, ще й обличчя їм спалюють, аби жодного доказу їх перебування на фронті не було. Спочатку подумала, що, мабуть, вони мають бути вдячні за свій порятунок. Потім дійшло, що там, в КНДР, їхні сімʼї до пʼятого коліна вже мабуть перестріляли або пересаджали у концтабори. Тому і йдуть вони на вірну смерть не зважаючи ані на дрони, ані на артилерійський вогонь. Пруть як зомбі, бо вибір у них по суті відсутній.

День одна тисяча пʼятдесят четвертий

Пʼять тривог за сьогодні. Звичайний вихідний день. Як завжди, московити роблять все від них залежне, щоб ми не розслаблялись. Подейкують, що готуються переговори Трампа з плєшивим. Сподіваюся, ітогом переговорів стане рекордна допомога Україні в тому числі й далекобійною зброєю. Тимчасове перемирʼя не цікаве взагалі. Тільки повне знищення московіі як державного утворення. І щоб у них там гризня внутрішня почалася. І куплю собі попкорн і спостерігатиму. Мрія.

День одна тисяча пʼятдесят пʼятий

Поки в енгельсі дотліває нафтобаза, а в тулі догаряє військовий шпиталь (сподіваюся, разом з ушпиталеними), брянщина збиває чи то ракети чи то безпілотники хімічним заводом. Як завжди, все збили і палає вже знатно. Якщо хто не в курсі, то на московіі, зокрема у курській, воронезькій, орловській і тамбовській республіках існував такий обряд, гріти небіжчиків. Мета обряду - "передати" тепло померлим предкам. Багаття палили на Святвечір або на Різдво (Коляду), а також на Новий рік та Водохреща. З святами, православниє на всю голову. Як багаття згасне, можете повертатися до свого звичного обряду передавати тепло небіжчикам особисто.

День одна тисяча пʼятдесят шостий

Так і не зрозуміла, що там за шабаш на московіі. Словаки полетіли, лідер так званого придністровʼя теж полетів. Може полетіли через вогнища стрибати? Чи то приїхали порадитися що робити, якщо Україна в газовому питанні не поступається, а вдома стає все холодніше? В придністровʼі взагалі біда-біда: ні газу, ні тепла, ні світла. В Словаччині опозиція збунтувалася, хочуть вотум недовіри фіцо і компанії висловити. Рік в узурпаторів тільки почався, а вже пішов кудись не туди.

День одна тисяча пʼятдесят сьомий

Двадцять пʼять чоловіків повернули сьогодні з московитського полону. Всі мають важкі хвороби, спричинені пораненнями та перебуванням у надважких умовах, які нашим військовополоненим створюють московити. Тим часом наші воїни взяли у полон ще двадцять три орки - нове поповнення обмінного фонду. Хтось ще матиме шанс повернутися додому.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися