Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча девʼяносто третій
Якось переживала останні дні, думала, невже ж вийде у московіі свого добитися. Але побачила сьогодні публікації в стрічці - та ні, все нормально. Як завжди прорахунок в тому самому: ці йолупи не знають, що в Україні лише українці можуть вирішувати хороший в них президент чи поганий, чи пора його змінювати чи ще не на часі, кого зустрічати як друга, а кому дати по морді. Ми стали плече до плеча у 2004, у 2013, у 2022. І зараз фізично відчувається як стають українці плече до плеча боронити насамперед свою гідність. Прорвемось.
День одна тисяча девʼяносто четвертий
Зрозуміла, що неймовірно втомилася за цей тиждень від всієї тієї маси заяв від всієї тієї маси незрозуміло кого, які, в принципі, просто ніхто з роздутим его. Треба заспокоїтись, задонатити на ЗСУ і продовжувати жити в Україні і Україною. Нехай вже, я не знаю, Європа трошки попереживає, бо якщо що, то скоро цей весь хаос постукає до них. Нехай попереживають американці, бо їм з тим усім ще чотири роки жити. Нехай попереживають московити, бо тепер хз як той вибір між Америкою і Китаєм робити. У нас як раз таки все ясно і зрозуміло.
День одна тисяча девʼяносто пʼятий
Хочеться сьогодні чогось хорошого. Краснодарська народна республіка отримала гарячі вітання від Служби Божої прямісінько по нафтоперекачувальній станції «Нововєлічковская». Внаслідок вітання станція опинилася без електрики, а процес перекачування нафти зупинено. Подейкують, що це як мінімум зупиняє роботу двох НПЗ. Хоча, звичайно, проблему з віслюками це не вирішує.
День одна тисяча девʼяносто шостий
Не весь світ зʼїхав з глузду. Німеччина обрала сьогодні новий уряд і перемогли ХДС ( слава Богу, вже без меркель, яка, я впевнена, ще має понести покарання за співучасть у розвʼязанні війни в Україні). На цей раз федеральним канцлером стане Мерц, який послідовно підтримує Україну в нашій боротьбі, й неодноразово виступав за посилення допомоги. Чудова новина.
День одна тисяча девʼяносто сьомий
Три роки триденної війни. Ми все ще Україна і все ще незалежні. Ми все ще навіть не сумніваємось, що так і буде надалі. Ми побачили, що той, хто нас сьогодні підтримує, завтра може повернутися на сто вісімдесят градусів, а отже покладатися слід насамперед на самих себе. Ми маємо найдосвідченішу армію в світі, ми розбудовуємо свою воєнну галузь, ми маємо потужних розробників, які розробляють і покращують всі мислимі і немислимі види зброї. Ми маємо тверде переконання, що ніхто не диктуватиме нам як нам жити і на яких умовах закінчувати цю війну. Ми маємо честь і гідність щодня проживати цю війну так, як мало б кому вдалося б за всіх тих труднощів, з якими ми стикаємось. Ми боремось і поборемо.
День одна тисяча девʼяносто восьмий
Через кінчених у моєї кішки сьогодні нервовий зрив. Вирішила вона вночі поспостерігати за зірками і, по-ходу, десь на фоні зірок щось бабахнуло (я вже давно від такого не просинаюся, тож цей момент не засікла, лише з повідомлень в ТГ зрозуміла, що десь в нас шахеди збивали). Проснулася я лише від звуку буксуючих кігтів по підвіконню і звуків шипіння і гарчання, які видавала моя киця. Весь день дивилася на небо і шипіла, близько до вікон не підходила і навіть спати відмовлялася. Ті кляті московити вже і до кошачої психіки добралися.
День одна тисяча девʼяносто девʼятий
Двоє загиблих сьогодні на Київщині внаслідок атаки шахедів. Подружжя, хірург-онколог і журналістка. Один рятував життя, інша займалася суспільно корисною діяльністю. А в цей самий час маємо новий висір від Трампа молодшого, я прям процитую: «Я взагалі не можу собі уявити, щоб хтось при здоровому глузді вибрав Україну як союзника, якщо на іншій чаші терезів росія. Самі подумайте: потужна ядерна держава, багата на природні ресурси, які всім потрібні. Найбільша держава на планеті. Проти України, де є Чорнобиль і собаки, стійкі до радіації... США треба було постачати зброю росії, якщо вже на те пішло». Мальчік в трусіках, 47 рочків, відомий виключно своїм татусем і всім йому зобовʼязаний, який сміє розкривати свою пащу на тих, хто вже четвертий рік боронить свою землю від окупантів. Матюкатись не можна, тому у мене все.
