Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча двісті шістдесят восьмий
Вісімдесят чотири людини повернулося сьогодні з московитського полону. Як військові, так і цивільні. Деякі перебували у полоні ще з чотирнадцятого року. Наймолодшому, Богдану Ковальчуку, двадцять шість. Він пробув у полоні понад девʼять років. За що? За те, що намагався виїхати з окупованої території щоб завершити навчання та отримати диплом України. Це все, що треба знати про узкій мір.
День одна тисяча двісті шістдесят девʼятий
Поки всі світові ЗМІ обсмоктують найважливішу інформацію щодо того наскільки теплою була мова тіла Трампа при зустрічі з пуйлом, а росзмі теребунькають на позу хуйлуші, який таки спромігся розставити ноги ширше за Трампа, демонструючи свою маскулінність, поговоримо про те, що дійсно важливо. Маємо інформацію про зачистку кількох населених пунктів біля Добропілля. Сили оборони змогли зупинити просування ворога на цьому напрямку. На дно пішло ще одне московитське корито. На цей раз сухогруз, що був навантажений комплектуючим до шахедів і боєприпасами з ірану. Вкупі з сушкою московитів, яка вчора пішла на дно (і таке буває), маємо гарне поповнення підводного флоту болотляндіі. На рязанщині вибухнув пороховий цех, бонусом є загиблі й поранені працівники (кожному робітнику московитського ВПК цього й бажаєм). Мінуснули черговий нпз у сизрані. До речі, так само нпз мінуснули вчора на волгоградщині. Тож плєшивий може хоч в шпагат як та волочкова розтягнутись, покачуючи своїми бубєнцами перед Трампом, а наші воїни тихенько робитимуть свою справу.
День одна тисяча двісті сімдесятий
Трамп сказав, що Україна повинна прийняти умови договору. Просто хочу нагадати: Україна нікому нічого не винна. І нікому нічого не віддасть. Той, хто прийме рішення віддати неокуповані території ворогу, стане щонайменше політичним трупом, а може й фізичним. Тому такого рішення не буде. Історична зустріч на Алясці стане лише історичним провалом головного світового бізнесмена. Не кажу, що не розлютиться, не кажу, що не буде пакостити. Але що я особисто побачила під час цієї зустрічі - це американці, які вийшли підтримати Україну. А демократії тим і відрізняються від режимів, що з волею народу доводиться рахуватися. Все буде добре. Віримо в Сили Оборони, підтримуємо їх, ідемо до Перемоги.
День одна тисяча двісті сімдесят перший
Подумала була, що чогось не знаю. Відкрила Вікіпедію. Та нє. Якийсь хрін з бугра. Жодного стосунку до України не має. Жодного міжнародного мандату не має. Так, мальчік в трусіках куди Трамп пошле. Звідки взагалі цей віткофф вилізло і з якого переляку вважає, що може коментувати війну, боротьбу, єдність і цілісність нашої країни? Мене особисто не дуже то турбує думка Трампа. А це неподобство мене вже починає вибішувати.
День одна тисяча двісті сімдесят другий
Триває зустріч Зеленського, Трампа і Європейських лідерів. Подробиці (наскільки це можливо) ми знатимемо вночі. Точніше, я знатиму вранці, бо збираюся спати, поки кончені не поновили свої атаки на Київ. Сьогодні була пекельна ніч в Сумах, Одесі та Харкові. У Харкові цілеспрямована атака пʼятьма дронами по звичайному житловому будинку. Велика кількість загиблих, в тому числі й дітей. Це і є справжнє обличчя московіі. Хоча, оті пришелепкуваті гримаси плєшивого перед журналістами на Алясці - це також його справжнє обличчя. Обличчя психічно хворого маніяка. Ще досі хтось вірить, що з ним можна про щось домовлятися? У Трампа була можливість увійти в історію - заарештувати міжнародного злочинця і передати його до МКС, разом з усіма його поплічниками. І ніхто б навіть не дорікнув йому за це, адже з терористами не домовляються. Натомість, не великий президент колись великої країни плескав в долоньки, зустрічаючи кривавого карлика, і принизив американську армію, наказавши віддати честь воєнному злочинцю. Зараз він намагатиметься спасти власне обличчя, яким повозили його в лайні московити, шляхом тиску на Україну. Але я все ж таки вірю, що у Зеленського вистачить характеру не піддатись на цей тиск.
День одна тисяча двісті сімдесят третій
А я було замислилася, як же ж плєшивий буде викручуватися, щоб не було перемовин. А виявляється все дуже просто: запропонував провести зустріч з Зеленським в мацквабаді. Це що євреїв на чай в газову камеру запросити. Вони вже навіть не намагаються якось красиво відбрехуваться. Тупо женуть дічь на весь світ.
День одна тисяча двісті сімдесят четвертий
Поки дехто збирає валізи до раю, сумна кобила плєшивого розʼяснила, що ботоксного неправильно зрозуміли і з Зеленським він зустрічатися не збирається (ну ми прям ошелешені такою неочікуваною новиною). Натомість, ботоксний, виявляється, запропонував підвищити рівень голів делегацій. Ну я вже не знаю куди підвищувати. Особистого кухара замочили. Кого тепер ставити? Медінський - це ж просто знахідка. Московит, але українського походження - в тему казочка про адіннарот. Історик - може годинами про рюриковичів розповідати. Письменник - а це ж майже Пушкін. І до всього цього, ідеолог рашизму. Де ще таку погань знайдеш?
