Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 22 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча триста третій
Щонайменше тисячу чотириста кілометрів подолали наші дрони, щоб передати вітання нафтохімічному підприємству на башкирії. Ніде нема болотяним спокою. І аналогавнєтне ППО не справляється. Бо найбільша територія - то правда, а ось друга армія світу - то, як показали Сили Оборони, брехня. І економіка теж виявиться мильною бульбашкою, бо тримається виключно на розбазарюванні надр. Іншого корисного вихлопу з цієї недокраіни немає.
День одна тисяча триста четвертий
Три військові літаки московіі порушили повітряний простір Естонії й були доблєсно перехоплені літаками НАТО. Через дванадцять хвилин. Кожен літак здатен нести кілька кабів. Гіпотетичне питання: чи вистачить літаку дванадцять хвилин, щоб скинути каби? І, при результативності чотири шахеди з девʼятнадцяти, якою буде результативність перехоплення кабів, якщо вони вважаються однією з найважчих цілей? Але, безперечно, НАТО рішуче продемонструвало свою здатність протистояти загрозі.
День одна тисяча триста пʼятий
Сьогоднішня ніч вкотре була безсонною для більшості українців. Московія випустила понад 40 ракет і 580 дронів по нашій країні. Зруйновані житлові будинки, є жертви… і серце стискається від болю за кожну родину, яка прокинулася серед руїн. Але поки вони звітуються перед своїм плєбсом про «героїчні удари», Сили Оборони передають московитам свої вітання. За ніч добрі дрони встигли відвідати саратовський та новокуйбишівський НПЗ, виробничі станції, через які формується близько половини експорту нафти «Уралс», а також нафтонафтоерекачувальні станції нафтопроводу Куйбишев-Тихорецьк.
Сьогоднішній день – сумний, але він показує одну просту річ: поки вони бʼють по мирних містах, Україна б’є по системах, які годують їхню війну. І це додає хоч трішки надії у темряві чергової пекельної ночі.
День одна тисяча триста шостий
В тимчасово окупованому Криму московити знов отримали вітання від господарів півострову. Знищено три ворожих гелікоптери і дороговартісну радіолокаційну станцію. Зрештою там кожен зрозуміє, що часи коли «харашо жилі, как дома» для них минули безповоротно.
День одна тисяча триста сьомий
Була сьогодні свідком однієї розмови. Тьотя з Костянтинівки, яку зараз орки утюжать, перетворюючи на місто-примару, дуже емоційно на весь коридор розповідає про свою позицію. «Мой дом разрушен. Дом моєй дочкі разрушен. Дом моєй мами разрушен. Ми всє бамжи! Но я всьо равно нє буду гаваріть на украінском! Ето моя прінципіальная позіция!» Не будьте тьотєю з Костянтинівки. В нас багато російськомовних і мене не тригерить, якщо говорять суржиком, або вживають лише найпростіші фрази на кшталт «дякую», «добрий день», «до побачення» і при цьому все інше говорять російською. Мене тригерить «прінципіальная позіция». Я промовчала, але подумала, що вона ще маючи хату бомжем була, бо не має Батьківщини.
День одна тисяча триста восьмий
Полігон молькіно на краснодарщині ловив сьогодні добрих дронів і таки спіймав. Внаслідок удару пошкоджено іскандери (подейкують аж про вісім штук, але поки що не підтвердили офіційно) і панцир-с. Також під ударами опинилася й інша техніка і склади. Вчора ж надійшла інформація про ураження двох літаків-амфібій, оснащених дороговартісним обладнанням для виявлення та боротьби з підводними човнами. Бонусом знищено черговий гелікоптер мі-8. Сили Оборони не втомлюються нас радувати.
День одна тисяча триста девʼятий
Щось таке цікаве наші морські дрони сьогодні витворяють. Спочатку новоросійськ, потім туапсе. Відео болотяні викладають - кричать, матюкаються. А навкруги такі красиві вибухи. В сочі всіх з пляжів по виганяли, мовляв дрони наступними до них завітають. Отак би їм щодня. З води, з повітря і з землі.
