Старокостянтинівчанка Олеся Турчак, яка уже 24 роки мешкає у Києві, продовжує щодня писати щоденник війни. Своїми думками Олеся ділиться з читачами сайту.
День одна тисяча пʼятсот шостий
Плєшивий оголосив так зване перемирʼя. Нібито з вечора суботи і всю неділю. Типу, на цей час зупинять бойові дії на всіх напрямках. Їли ми вже ложками такі перемир’я і на передовій і в тилу. Московитам ніколи і ні в чому довіряти не можна. Але ж як потім будуть деякі розповідати як друг владімір пішов на величезні поступки, а не друг Володимир якийсь клаптик землі не погоджується віддати.
День одна тисяча пʼятсот сьомий
Іноді думаєш, що дно пробите, а знизу знову стукають. Трамп заявив, що Америка фінансово підтримуватиме Угорщину, якщо орбан залишиться при владі. Як то кажуть, хто міняє гідність на хліб, лишається і без гідності і без хліба. Але ж звідки у донні розуміння таких абстрактних понять як гідність? Сподіваюся, угорці все ж таки розумніші.
День одна тисяча пʼятсот восьмий
Чудова новина до Великодня - повернули з московитського полону сто сімдесят пʼять військових і семеро цивільних. Більшість з них перебували в полоні ще з двадцять другого року. Деяких з них взагалі всі цих чотири роки відмовлялися включати до списків на обмін. Радію за всіх, хто дочекався повернення рідних і близьких. Швидкої адаптації хлопцям.
День одна тисяча пʼятсот дев'ятий
В Угорщині перемагає Петер Мадяр. Все ж таки угорська молодь не дозволила підстаркуватому жабу позбавляти себе майбутнього. Мені взагалі все більше здається, що мають вже бути якісь вікові обмеження для тих, хто йде до влади. Наслідки правління маразматичних дідів зараз спостерігає весь світ і мене тішить, що до влади все частіше приходять молоді, адже в них ще є інтерес у майбутньому, а не лише злобне бажання утягнути з собою в домовину всіх, кого зможуть. Звісно ж, для угорців все тільки починається. Корупційна система влади, яка вибудовувалася в країні протягом шістнадцяти років, не зникне одразу - вурдалаки будуть пручатися і відбиватися. Але початок покладено. І я щиро радію за них не тому, що ненавиджу орбана і всіх його дружбанів, а тому, що вважаю, що кожна нація і кожен народ має право на те, щоб жити в демократичному суспільстві і процвітати на своїй землі. Звичайно ж, кожен має відстоювати інтереси своєї держави, але демократичні країни Європи завжди будуть піклуватися і про свій спільний дім, а отже і знаходитимуть спільну мову. Щиро сподіваюся на те, що плєшивий втратить свій важіль дестабілізації Європейського Союзу (фіцо все ж таки не настільки нарваний), а відносини між Україною і Угорщиною покращаться і стануть насправді добросусідськими.

День одна тисяча пʼятсот десятий
Поки Угорський Мадяр намагається вирішити проблеми, що накопилися з союзниками по ЄС за часи недолугого правління орбана, наш Мадяр продовжує впроваджувати санкції проти московитів. Сьогодні вони торкнулися хімзаводу у череповці. Завод займався виробництвом аміаку, селітри та азотної кислоти, які використовуються для виробництва тротилу, гексогену та інших компонентів боєприпасів. Чудова робота.
День одна тисяча пʼятсот одинадцятий
Кончені продовжують воювати з цивільними. Зранку приліт в Дніпрі - пʼятеро загиблих і двадцять сім поранених. Вдень - удар по Черкасах, де загинув восьмирічний хлопчик. Дванадцять поранених. Ввечері - удар по Харкову. Також намагалися кабами зруйнувати печенізьку дамбу на Харківщині, що неминуче призведе до екологічної катастрофи. Доблесні вояки, як воювати проти беззбройних.
День одна тисяча пʼятсот дванадцятий
Зʼявилися дані щодо останнього Рамштайну. Цього разу з основного - більше снарядів і більше ракет для ППО, тобто те, що реально витрачається щодня. Ще з важливого - техніка. Її вже багато передали, і тепер ключове, щоб вона не просто стояла, а постійно була в робочому стані. Тому акцент на ремонті, обслуговуванні, підтримці. По F-16 процес іде, пілотів навчають, але поки що без нових поповнень. Загалом відчуття таке, що все переходить у більш довгу гру (якщо можна так виразитись). Менше разових гучних пакетів, більше стабільної, системної підтримки. Не так ефектно, проте з фокусом на реальні потреби.