Тетяна Хоменко вже 16 років працює в лабораторії Старокостянтинівської районної лікарні. Три останні роки очолює її. Стати лікаркою жінка мріяла з дитинства. Як прийшла у професію та як працює лабораторія в умовах карантину, Тетяна Хоменко розповідала Старко.City.
Пані Тетяна ще з дитинства знала, що обере професію лікаря. Коли їй було 10 років, бабуся померла від раку молочної залози.
– Я дуже хотіла вилікувати бабусю або хоча б чимось допомогти їй, – каже жінка. – Напевне, саме тоді я і вирішила, яку професію оберу в майбутньому.
Мама Тетяни все життя віддала медичній справі – працювала медсестрою. Тато – військовий. У сім’ї росло 3 дітей. Тетяна – найменша. Вивчити доньку на лікаря не вистачало коштів.
– Мама запропонувала піти на навчання у медичне училище. Я погодилася, бо розуміла, що це крок до здійснення мрії. Закінчила Кам’янець-Подільське медичне училище, – розповідає жінка.
Після училища Тетяна прийшла на роботу у лабораторію Старокостянтинівської ЦРЛ на посаду лаборантки. Тоді ж вступила на третій курс біологічного факультету Кам’янець-Подільского національного університет ім. Івана Огієнка.
– Це сьогодні молодь усе планує: кар’єру, заміжжя, народження дітей. А в мене було все і відразу – робота, сесії, сім’я.
“Правильно зроблений аналіз – це допомога для лікаря, щоб точно поставити діагноз”
Після цього ще 6 років Тетяна Хоменко працювала лаборанткою. А у 2017 після курсів “клінічна лабораторна діагностика” стала лікарем-цитологом.
– Я вивчаю біохімічні та фізіологічні процеси у клітинах. Насамперед це скринінг раку шийки матки у жінок, дослідження молочної залози. Плануємо робити аналіз на рідинну цитологію. Усі ці аналізи дають можливість уже на ранньому етапі виявити небезпечні захворювання, зокрема й онкологічні, а отже вчасно розпочати лікування, – пояснює пані Тетяна.
У 2018 році завідувачка лабораторії звільнилася, а Тетяну Михайлівну підвищили. З перших днів жінка зрозуміла наскільки це складно та відповідально. Бо колектив чималий: 28 лаборантів, 6 лікарів та 6 санітарок. Окрім досліджень, є ще чимало паперової роботи: аналітика, статистика.
Це стосується підготовки пацієнта до процедури, взяття аналізу, ну і, звичайно, дослідження самого результату аналізу. Тому я завжди кажу, що правильно зроблений аналіз – це значна допомога для лікаря, щоб точно поставити діагноз. А отже – життя людини, – говорить Тетяна Хоменко.
Держава не надто цінує працю медичних працівників. У середньому медсестра, лаборант, лікар можуть отримувати однакову заробітну плату залежно від стажу і категорії. Це близько 4-5 тисяч гривень на місяць.
– У нашій роботі потрібні точність, уважність, відповідальність. Звичайно, людський фактор тут присутній завжди, але можливість допустити помилку у результаті аналізу незначна, – продовжує Тетяна.
“Серед інших районів області ми одні з кращих у забезпеченні обладнанням”
Сьогодні у лабораторії Старокостянтинівської лікарні можна зробити аналізи різних видів: гематологічні, бактеріологічні, серологічні, загально-клінічні, паразитологічні, біохімічні, цитологічні та невдовзі імунологічні.
– У нас досить хороше обладнання. Ми маємо гематологічний та біохімічний аналізатори, аналізатор електролітів, глюкози. Зовсім нещодавно нам придбали ІФА-аналізатор. Наразі на ньому ми уже провели за два дні 117 тестувань. Це на сьогодні дуже важливо, адже дасть змогу проводити тестування жителів міста і району на коронавірус, – каже Тетяна Михайлівна. – Взагалі серед інших районів області ми одні з кращих у забезпеченні обладнанням.
З червня у лабораторії надають платні послуги. Рахунок оплачується в касі лікарні. До прикладу, загальний аналіз крові коштує 41 гривню 80 копійок. Його зроблять за годину. Глюкоза крові – 44 гривні 70 копійок. Чекати доведеться близько 5 хвилин. Загальний аналіз сечі – 34 гривні 40 копійок. На результат доведеться чекати 30 хвилин. Біохімічний аналіз на холестерин коштує 56 гривень 30 копійок. Результат буде готовий не менше ніж за 3 години.
Тетяна Михайлівна радить раз на рік робити повне обстеження організму, і звичайно, здавати аналізи: загальний аналіз крові, глюкозу, аналіз сечі, цитологію для жінок.
“Коли захворіла колега, син просив покинути роботу”
Робочий день Тетяни Хоменко розпочинається зі звітності по коронавірусу – кількість зроблених експрес-тестів, їх результати. У березні лікарня отримала експрес-тести для діагностики COVID-19.
– Відповідальною призначили мене. Виділили окремий кабінет, закріпили лаборанта, який проводить забір крові у пацієнтів інфекційного відділення та готує усе для самого тесту, – розповідає Тетяна Михайлівна. – Сам тест дуже схожий до тесту на вагітність. Це пластинка, на якій одна чи дві смужки вказують на позитивний чи негативний результат. Для цього проводиться забір крові – 2-3 мл. З крові відділяється сироватка. До неї додається розчин, який входить в набір тесту. Результат відомий за 15 хвилин.
Однак “швидкі” тести не зовсім влаштовують медиків та й самих пацієнтів. Мінус в тому, тест може показати дійсний результат лише у людини, яка хворіє близько 10 днів і з наявними симптомами.
Загалом у Старокостянтинівській лікарні провели більше 140 експрес-тестів. П’ять з них були позитивні, що згодом підтвердило і ПЛР-тестування.
Перший позитивний експрес-тест у місті підтвердили у колеги Тетяни Хоменко. Жінка перехворіла на коронавірус ще у травні. Як розповідає Тетяна Михайлівна, із колегою вони сидять в одному кабінеті за одним столом. Обоє проводять цитологічні дослідження.
– Близько 2 тижнів лаборантка хворіла, а їй не могли поставити діагноз, оскільки не мала виражених симптомів коронавірусної інфекції. Лише після комп’ютерної томографії у неї виявили сходження із ознаками коронавірусної інфекції. Тоді і зробили експрес-тест. Він виявився позитивним і був підтверджений ПЛР-тестуванням.
Їхні тести мали негативний результат, - розповідає Тетяна Михайлівна.
Раніше у лабораторії на аналізи черга була з 3 до 1 поверха. А сьогодні, під час пандемії, тут незвично порожньо. Тетяна Михайлівна каже, що кількість пацієнтів зменшилася на половину. Без нагальної потреби люди не йдуть, напевне, бояться. Є страх і у працівників лабораторії, бо знають, що можуть заразитися від безсимптомних носіїв COVID-19.
– Коли захворіла колега, мій син просив покинути роботу, – розповідає Тетяна Хоменко. – Казав: навіщо нам ця біда, ми ж усі захворіємо. Але це ж моє. Я повинна робити свою справу, незважаючи ні на що. Бо вірю, що ми таки допомагаємо людям.
