У Старокостянтинові було вісім православних древніх храмів. З них вціліло лише чотири. Інші безслідно зникли в епоху боротьби з латинством та унією. Так написав М.І.Теодорович у праці «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской Епархии. Староконстантиновский уезд" в 1894році.
Він стверджує, що поки жив князь Костянтин Острозький, засновник нашого міста, всі церкви у місті, і духовенство при них, були достаньо забезпечені в матеріальному відношенні. Православ’я процвітало.
Які церкви були у Старокстянтинові і зникли безслідно, - дізнаємося з праці Теодоровича далі.
Церква на ім'я Святого Велокомученика Георгія Переможця
Що пише Теодорович:
Церква була дерев’яною та знаходилась за річкою Случ в передмісті Старокостянтинова. Вона існувала вже в 1574 році, але коли і ким саме була побудована - невідомо. Князь К.Острозький подарував їй два права: одне, написане в Костянтинові 4 серпня 1574 р. , на користування полями, а також на взяття мірки щоп’ятниці з млину с. Воронківці, а інше, написане в м. Звягіль (зараз Новоград – Волинський) 8 серпня 1575 р. і, назначивши до цієї церкви прихожанами селян с. Воронківці, Пашківці, Вербородинці, а також 20 чоловік мешканців Старокостянтинова, прихожан Спаської церкви, і 20 чоловік – мешканців міських, прихожан церкви Воскресенської. Церква ця згоріла ще перед 1593 р. Зараз вона не існує; навіть не відоме точне місце, де вона стояла.
Що кажуть люди.
Старокостянтинівці припускають, що це був сучасний район міста “Юрідіка”. Там зараз камінний хрест. Скоріш за все, саме на цьому місті у районі Заслучі стояла церква.
Але Ясенчук Світлана, жителька мікрорайону розповідає, що колись у місті жив священник отець Симеон, який розповідав: на місті кам'яного хреста була православна каплиця, зруйнована під час війни.
Церква на ім'я Преображення Господня, або Спаська
Що пише Теодорович:
Дерев’яна. Згадується вже в 1575 році, але коли і ким збудована - невідомо. Вона стояла навпроти нинішнього уїзного казначейства, між його будівлею та аптекою Ціммермана. В 1603 році, 5 травня, в м. Остріг, князь К.К.Острозький дав цій церкві право, в якому оголошує, що він настоятелю церкви святого Спаса, отцю Матвію, віддає в приход, в духовне завідування – четверту частину міста, а також дає два млина в с. Пашківці, крім того, він надав ще поля та сінокоси. Право це апробував 23 жовтня 1646 року князь Владислав – Домінік Заславський. Церква ця в даний час не існує.
Що кажуть люди:
Старожили Старокостянтинова знають, де була аптека Ціммермана. Вивіску аптеки знайшли у центрі Старокостянтинова, біля районного музею, під час будівництва сучасних споруд. Є припущення що церква була у цьому районі. Де саме - невідомо.
Церква в ім'я Світлого Воскресіння Христова
Що пише Теодорович:
Дерев’яна, вона стояла біля міської Ратуші (в’язничний замок), на тому місці, де потім був ринок, а зараз знаходиться бульвар, в центрі якого стоїть кам’яний хрест – місце св. Престолу церкви. Може бути, що вона побудована князем К.Острозьким, але коли саме - невідомо. Вона існувала вже в 1575 р. Князь надав їй поля, хутори, сінокоси, а також право на взяття мірки в млинах с. Воронківці. В 1593 р. 16 березня цей самий князь правом, писаним в Дубно, віддав настоятелю цієї Воскресінської церкви приход, який належав до церкви св. Георгієвської, яка незадовго перед цим згоріла. Права ці були апробовані в м. Заславль 23 жовтня 1646 р. князем Владиславом – Домініком Заславським. За інвентарем міста від 1728 р., церква ця ще існувала. Коли вона зникла - невідомо .
Що кажуть люди:
Ратуша була біля автовокзалу. Проте ніхто, навіть з найстаріших старокостянтинівців, не розповідав, де була ця церква.
Церква Воздвиження Чесного та Животворчого Христа Господнього
Що пише Теодорович:
Після смерті князя Острозького, його син, князь Іван (Януш) Костянтинович, отримавши в спадок місто, змінив православній вірі своїх предків, прийняв латинство і Церкву Воздвиження Чесного та Животворчого Христа Господнього (Домініканський Собор) в 1612 р. віддав латинським монахам домініканського ордену, при чому побудував при ньому для них кляштор(монастир). Коли вищезгадана Хрестовоздвиженська церква була передана латинам – домініканцям, то православні мешканці міста, обурені таким несправедливим вчинком князя, побудували, взамін цього храму, новий храм, також Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господня, в 1640р. на Новому місті , на Стариках, тому ця церква називалась Старицькою. В 1641р. князь Владислав – Домінік Заславський наділив цю церкву полями, сінокосами та хутором. Церква ця, до речі, проіснувала зовсім недовго. Зараз вона не існує.
Що кажуть люди:
Старокостянтинівці не пам’ятають такої церкви на Новому місці. Мабуть тому, що проіснував храм зовсім недовго.
