Молода жінка робила нову зачіску, а чоловік чекав її за столиком з улюбленим еспресо. За півгодини вона уже сиділа поряд і кокетливо поправляла волосся. Він хвалив новий образ коханої, а жінка, надпиваючи свій лате, сперечалася з чоловіком про те, що уже мала таку зачіску.
— Любий, це було у Батумі, ну хіба ти забув, я теж тоді так підстриглася для подорожі.
Розмову ненароком почула підприємниця Мирослава Парикваш. «Любий, це було у Батумі», — ця фраза її особливо зачепила.
Художниця, майстер перманентного макіяжу, власниця майстерні краси «Smile» у той час відкрила свою першу кав’ярню. Її облаштували у самому салоні, щоб клієнти або очікуючі не нудьгували, а підключивши Wi-Fi, могли займатися своїми справами чи просто насолоджувалися кавою та тістечками. Це було у 2019 році. У січні цього року Мирослава відкриває ще одну таку кав’ярню.
А у березні усе зупинив карантин. І майстерню краси, і дві кав’ярні довелося закрити на кілька місяців. Та у Мирослави Парикваш вже була нова ідея. І слова про Батумі не давали їй спокою.
Як під час карантину вона зважилася і відкрила новий бізнес, як розпочала справу, якою до цього у Старокостянтинові взагалі ніхто не займався, і чому свій проект вона називає творчістю, Мирослава розповіла для Старкон.City.
«Мої пазли зійшлися»
Кілька років тому старокостянтинівчанка під час поїздки до Києва потрапила у крихітну пекарню грузинської кухні, де у спеціальних печах-тандитах готували хачапурі. Каже, що закохалася у це місце одразу. А згодом познайомилася з власниками кафе, двома братами Лукою та Владом, які родом із Грузії. Вони були тут усім — контролювали процес приготування, з притаманною грузинською щедрістю подавали страви, жартували і пригощали.
— Ніколи не думала, що так полюблю хачапурі, — каже Мирослава, згадуючи ту зустріч.
Та у Старокостянтинові підприємицю чекала власна справа — майстерня краси, яку відкрила у 2016 і де працює майстром татуажу сама. Окрім того вона вже відкрила першу кав’ярню, у якій і почула ту фразу.
— Любий, це було у Батумі, — саме після цих слів клієнтки мої пазли зійшлися. І я задумала свій новий проект. Згадала про неймовірно смачні хачапурі, які багато років печуть Лука та Влад. Мені так захотілося зробити щось подібне у нашому місті! — емоційно розповідає Мирослава.
Згодом вона впросила братів приїхати до Старокостянтинова. Лука став бізнес-партнером старокостянтинівської підприємниці.
«Все зачинене, карантин, а ми муруємо піч-тандир!»
— Це був зовсім інший бізнес. Та ще й карантин! Усе зачинене, а ми у частині приміщення однієї з кав’ярень муруємо піч-тандир. Далі потрібно було облаштувати міні-пекарню професійним обладнанням та витяжками, підібрати персонал, — згадує, як починали, Мирослава.
Луці та Владу довелося затриматись у Старокостянтинові надовше. Вони працюватимуть тут до кінця літа. Потрібно провести навчання для новачків, розширити асортимент страв.
Мирослава зізналася: згодом зрозуміла, що карантин їй навіть на руку — був час аби усе ретельно продумати та підготуватися до відкриття. Тим паче, чогось смачненького людям хочеться завжди, а у Старокостянтинові ще ніхто не займався грузинською випічкою.
Після карантинних послаблень Мирослава відкрила не лише свою майстерню краси та кав’ярні, але й нову міні-пекарню, де за традиційними грузинськими рецептами печуть хачапурі по-Мегрельські, по-Аджарські, фірмові хачапурі з грибами, куркою та сиром, Кубдарі та хліб шоті.
У пекарні працюють з огляду на карантинні реалії. Тут зберігають дистанцію, відвідувачів просять одягати маски, для них доступні дезінфектори. І самі працівники дотримуються карантинних обмежень — працюють у масках і рукавицях.
Мирослава розповідає, що для виготовлення хачапурі у пекарні не використовують жодних добавок, лише борошно, сіль і спеції. А для начинки беруть тільки свіжі продукти, зокрема, сир та не заморожене м’ясо.
— Поки що продаємо хачапурі у двох кав’ярнях — по вулицях Замкова, 19 та Острозького, 4. Середня ціна одного хачапурі — 40 гривень, але ним точно можна вгамувати голод та ще й поділитися з друзями. Є й доставка — за умови замовлення від трьох штук.
Хачапурі розпродуються ще гарячими, тому хочемо розширити асортимент та точки продажу, щоб нашу випічку можна було придбати у різних мікрорайонах міста. Поласувати хачапурі можна й на літній терасі, яку відкрили біля кав’ярні. Тут подаємо ще й свій фірмовий сокомісткий лимонад, — каже підприємниця.
«Контролювати різні бізнеси непросто, але головне — не зупинятися»
Разом з тим Мирослава повернулася у майстерню краси «Smile». Як не як, вона відомий у місті майстер перманентного макіяжу.
— Моєю улюбленою справою залишається татуаж і татуювання. Я продовжую працювати у б’юті-сфері і хочу робити жінок ще привабливішими. А найближчим часом планую освоїти ще одну послугу краси.
Мирослава каже, що після карантину клієнтів у салоні додалося, але тепер тут працюють лише за попереднім записом. Щодо масок та рукавиць, то їх у період пандемії одягнули хіба що перукарі салону, бо решта персоналу використовували у роботі завжди.
Підприємниця зізнається: контролювати зовсім різні бізнеси непросто.
— Але ж це саморозвиток. А особисто для мене ще й творчість, можливість максимально зануритися у процес. У житті потрібно робити те, що подобається, а у бізнесі головне — не зупинятися. І, звичайно, важливим є прибуток, хоча орієнтуватися на старті на нього не можна. Щоб оцінити чи рентабельний проект, потрібен час.
Тепер фраза «Любий, це було у Батумі» стала меседжем хачапурні Мирослави Парикваш. А найбільше вона тішиться тоді, коли старокостянтинівці швидко знищують грузинську випічку і беруть ще. Бо смачно.
Словник грузинської випічки:
Хачапурі по-Мегрельські — хачапурі з сиром сулугуні, спечені у печі.
Хачапурі по-Аджарські — хачапурі з бринзою та сиром сулугуні, що випікаються у вигляді лодочки, у яку кладуть сире яйце.
Кубдарі — м’ясний грузинський пиріг, спечений у печі. Часто подається з часниковим соусом.
Хліб шоті — ромбоподібний грузинський хліб у формі шаблі «шотіс-пурі». Печеться у тандирі.
Чвиштарі — пухкі коржі із кукурудзяного борошна з начинкою із розсольного сиру.
Гвезелі — пиріжки з сиром та яйцем.
Лобіані — традиційна грузинская пампушка з квасолею та спеціями.
Ачма — найніжніший варіант хачапурі, що готується з лаваша, сиру сулугуні з додаванням часника.
Мчаді — пухкі оладки з кукурудзяного борошна, які у Грузії часто називають другим хлібом.
Пеновалі — слойки із сиром сулугуні.
Адреса закладу: вулиця Замкова, 19
Замовлення можна зробити за телефоном: 098 238 19 05
А проте, як як отримати допомогу по безробіттю малому і середньому бізнесу читайте тут
Фото: Анна Дерейчук
