
16 березня усі, хто зареєструвався на пробне ЗНО складають тест з української мови та літератури. Пропонуємо нашим читачам спробувати свої сили і також пройти тест.
Українська мова та література: чи готовий ти скласти ЗНО?

А чи знаєте ви українську мову та літературу настільки добре, щоб скласти ЗНО. Перевіряйте свої знання разом з нами.

-
стомившийся за день
Ви помилились.
Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч_, -ач-, -яч-, а минулого — за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого — -т-, -н-, -ен-, -єн-. Активні дієприкметники в українській мові творять не від усіх дієслів і вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду).
Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.
Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: стомившийся, початкуючі, дозрівші.
Цілюща (прикметник) — та, яка має лікувальні властивості, яка сприяє зміцненню здоров’я. Це правильна форма.
-
початкуючі поети
Ви помилились.
Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч_, -ач-, -яч-, а минулого — за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого — -т-, -н-, -ен-, -єн-. Активні дієприкметники в українській мові творять не від усіх дієслів і вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду).
Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.
Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: стомившийся, початкуючі, дозрівші.
Цілюща (прикметник) — та, яка має лікувальні властивості, яка сприяє зміцненню здоров’я. Це правильна форма.
-
дозрівші яблука
Ви помилились.
Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч_, -ач-, -яч-, а минулого — за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого — -т-, -н-, -ен-, -єн-. Активні дієприкметники в українській мові творять не від усіх дієслів і вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду).
Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.
Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: стомившийся, початкуючі, дозрівші.
Цілюща (прикметник) — та, яка має лікувальні властивості, яка сприяє зміцненню здоров’я. Це правильна форма.
-
цілюща рослина
Вірно.
Активні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч_, -ач-, -яч-, а минулого — за допомогою суфікса -л-. Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого — -т-, -н-, -ен-, -єн-. Активні дієприкметники в українській мові творять не від усіх дієслів і вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду).
Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.
Отже, неправильними є такі форми дієприкметників: стомившийся, початкуючі, дозрівші.
Цілюща (прикметник) — та, яка має лікувальні властивості, яка сприяє зміцненню здоров’я. Це правильна форма.

-
о сьомій годині ранку
Відповідь невірна.
Лексичну норму української мови порушено в словосполученні на наступній неділі.Українською мовою одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням, від понеділка до неділі включно, має назву тиждень (на наступному тижні, наступного тижня). Неділя — це останній день тижня (наступної неділі, у наступну неділю).
Решта словосполучень є нормативними.
-
на наступній неділі
Так.
Лексичну норму української мови порушено в словосполученні на наступній неділі.Українською мовою одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням, від понеділка до неділі включно, має назву тиждень (на наступному тижні, наступного тижня). Неділя — це останній день тижня (наступної неділі, у наступну неділю).
Решта словосполучень є нормативними.
-
властивий учневі
Відповідь невірна.
Лексичну норму української мови порушено в словосполученні на наступній неділі.Українською мовою одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням, від понеділка до неділі включно, має назву тиждень (на наступному тижні, наступного тижня). Неділя — це останній день тижня (наступної неділі, у наступну неділю).
Решта словосполучень є нормативними.
-
прийшов у справах
Відповідь невірна.
Лексичну норму української мови порушено в словосполученні на наступній неділі.Українською мовою одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням, від понеділка до неділі включно, має назву тиждень (на наступному тижні, наступного тижня). Неділя — це останній день тижня (наступної неділі, у наступну неділю).
Решта словосполучень є нормативними.

-
прозріти
Ні.
Прозріти — ставати зрячим, помічати щось.
Неозорий — дуже великий за розміром; той, якого не можна охопити поглядом, зором.
Зиркати — поглядати з-під лоба.
Зоріти — сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло, світити.
Отже, слова прозріти, неозорий, зиркати є спільнокореневими до слова зір.
-
зоріти
Так.
Прозріти — ставати зрячим, помічати щось.
Неозорий — дуже великий за розміром; той, якого не можна охопити поглядом, зором.
Зиркати — поглядати з-під лоба.
Зоріти — сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло, світити.
Отже, слова прозріти, неозорий, зиркати є спільнокореневими до слова зір.
-
зиркати
Ні.
Прозріти — ставати зрячим, помічати щось.
Неозорий — дуже великий за розміром; той, якого не можна охопити поглядом, зором.
Зиркати — поглядати з-під лоба.
Зоріти — сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло, світити.
Отже, слова прозріти, неозорий, зиркати є спільнокореневими до слова зір.
-
неозорий
Ні.
Прозріти — ставати зрячим, помічати щось.
Неозорий — дуже великий за розміром; той, якого не можна охопити поглядом, зором.
Зиркати — поглядати з-під лоба.
Зоріти — сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло, світити.
Отже, слова прозріти, неозорий, зиркати є спільнокореневими до слова зір.

-
(З,з)емлю
Ні.
індійці — слово, на позначення національності, потрібно писати з малої;
земля — у тексті вживається на позначення поняття «ґрунт», потрібно писати з малої;
бог — у тексті вказує на міфологічного героя, потрібно писати з малої літери;
Богородиця — найвищий релігійний термін, потрібно писати з великої літери.
-
(І,і)ндійці
Ні.
індійці — слово, на позначення національності, потрібно писати з малої;
земля — у тексті вживається на позначення поняття «ґрунт», потрібно писати з малої;
бог — у тексті вказує на міфологічного героя, потрібно писати з малої літери;
Богородиця — найвищий релігійний термін, потрібно писати з великої літери.
-
(Б,б)ога
Ні.
індійці — слово, на позначення національності, потрібно писати з малої;
земля — у тексті вживається на позначення поняття «ґрунт», потрібно писати з малої;
бог — у тексті вказує на міфологічного героя, потрібно писати з малої літери;
Богородиця — найвищий релігійний термін, потрібно писати з великої літери.
-
(Б,б)огородиця
Так.
індійці — слово, на позначення національності, потрібно писати з малої;
земля — у тексті вживається на позначення поняття «ґрунт», потрібно писати з малої;
бог — у тексті вказує на міфологічного героя, потрібно писати з малої літери;
Богородиця — найвищий релігійний термін, потрібно писати з великої літери.

-
зроду-віку, з давніх-давен, спрадавна
Ні.
Через два дефіси пишемо прислівники усього-на-всього, як-не-як.
Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и : по-чиновницьки, по-четверте. А також прислівник зроду-віку, з давніх-давен, видимо-невидимо, більш-менш, (схожі, однакові чи протилежні слова).
Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо із прислівниками через дефіс: хтозна-коли.
Прислівники спрадавна, довкруги потрібно писати разом, бо це стягнена форма.
Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щосереди, анічичирк, абиде.
-
видимо-невидимо, анічичирк, аби-де
Так.
Через два дефіси пишемо прислівники усього-на-всього, як-не-як.
Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и : по-чиновницьки, по-четверте. А також прислівник зроду-віку, з давніх-давен, видимо-невидимо, більш-менш, (схожі, однакові чи протилежні слова).
Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо із прислівниками через дефіс: хтозна-коли.
Прислівники спрадавна, довкруги потрібно писати разом, бо це стягнена форма.
Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щосереди, анічичирк, абиде.
-
як-не-як, в основному, по-чиновницьки
Ні.
Через два дефіси пишемо прислівники усього-на-всього, як-не-як.
Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и : по-чиновницьки, по-четверте. А також прислівник зроду-віку, з давніх-давен, видимо-невидимо, більш-менш, (схожі, однакові чи протилежні слова).
Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо із прислівниками через дефіс: хтозна-коли.
Прислівники спрадавна, довкруги потрібно писати разом, бо це стягнена форма.
Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щосереди, анічичирк, абиде.
-
більш-менш, хтозна-коли, довкруги
Ні.
Через два дефіси пишемо прислівники усього-на-всього, як-не-як.
Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и : по-чиновницьки, по-четверте. А також прислівник зроду-віку, з давніх-давен, видимо-невидимо, більш-менш, (схожі, однакові чи протилежні слова).
Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо із прислівниками через дефіс: хтозна-коли.
Прислівники спрадавна, довкруги потрібно писати разом, бо це стягнена форма.
Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щосереди, анічичирк, абиде.
-
по-четверте, всього-на-всього, щосереди
Ні.
Через два дефіси пишемо прислівники усього-на-всього, як-не-як.
Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и : по-чиновницьки, по-четверте. А також прислівник зроду-віку, з давніх-давен, видимо-невидимо, більш-менш, (схожі, однакові чи протилежні слова).
Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо із прислівниками через дефіс: хтозна-коли.
Прислівники спрадавна, довкруги потрібно писати разом, бо це стягнена форма.
Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щосереди, анічичирк, абиде.

-
розмова з Олегом Плющ
Вірно.
В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на приголосний та -ко: Мар’яни Гриців, Ганни Гончарук.
А от чоловічі прізвища на -ко та приголосний змінюються: Данила Федоренка, Артема Сидька, Олега Плюща.
-
гаманець Мар’яни Гриців
Ваша відповідь неправильна.
В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на приголосний та -ко: Мар’яни Гриців, Ганни Гончарук.
А от чоловічі прізвища на -ко та приголосний змінюються: Данила Федоренка, Артема Сидька, Олега Плюща.
-
телефон Артема Сидька
Ваша відповідь неправильна.
В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на приголосний та -ко: Мар’яни Гриців, Ганни Гончарук.
А от чоловічі прізвища на -ко та приголосний змінюються: Данила Федоренка, Артема Сидька, Олега Плюща.
-
зустріч з Ганною Гончарук
Ваша відповідь неправильна.
В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на приголосний та -ко: Мар’яни Гриців, Ганни Гончарук.
А от чоловічі прізвища на -ко та приголосний змінюються: Данила Федоренка, Артема Сидька, Олега Плюща.
-
робота Данила Федоренка
Ваша відповідь неправильна.
В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на приголосний та -ко: Мар’яни Гриців, Ганни Гончарук.
А от чоловічі прізвища на -ко та приголосний змінюються: Данила Федоренка, Артема Сидька, Олега Плюща.

-
вимкнути, незважаючи на, позачиняти
Вірно.
Слово виключити в українській мові вживають у значенні усунути із складу чогось, позбавлятися чогось, робити неможливим. У запропонованому реченні цей варіант — це калька з російської мови. Тому обираємо варіант вимкнути (призупинити дію чогось).
Варіант не дивлячись на — це теж калька з російської мови. В українській мові його використовують лише на позначення відсутності візуального контакту. У запропонованому реченні вказано предмет (явище), усупереч якого відбувається дія. Отже, потрібно обрати незважаючи на.
Слово позачиняти вживають у значенні щільно прихилити (саме двері, вікно тощо).
-
виключити, незважаючи на, позакривати
Невірно.
Слово виключити в українській мові вживають у значенні усунути із складу чогось, позбавлятися чогось, робити неможливим. У запропонованому реченні цей варіант — це калька з російської мови. Тому обираємо варіант вимкнути (призупинити дію чогось).
Варіант не дивлячись на — це теж калька з російської мови. В українській мові його використовують лише на позначення відсутності візуального контакту. У запропонованому реченні вказано предмет (явище), усупереч якого відбувається дія. Отже, потрібно обрати незважаючи на.
Слово позачиняти вживають у значенні щільно прихилити (саме двері, вікно тощо).
-
вимкнути, не дивлячись на, позачиняти
Невірно.
Слово виключити в українській мові вживають у значенні усунути із складу чогось, позбавлятися чогось, робити неможливим. У запропонованому реченні цей варіант — це калька з російської мови. Тому обираємо варіант вимкнути (призупинити дію чогось).
Варіант не дивлячись на — це теж калька з російської мови. В українській мові його використовують лише на позначення відсутності візуального контакту. У запропонованому реченні вказано предмет (явище), усупереч якого відбувається дія. Отже, потрібно обрати незважаючи на.
Слово позачиняти вживають у значенні щільно прихилити (саме двері, вікно тощо).
-
вимкнути, незважаючи на, позакривати
Невірно.
Слово виключити в українській мові вживають у значенні усунути із складу чогось, позбавлятися чогось, робити неможливим. У запропонованому реченні цей варіант — це калька з російської мови. Тому обираємо варіант вимкнути (призупинити дію чогось).
Варіант не дивлячись на — це теж калька з російської мови. В українській мові його використовують лише на позначення відсутності візуального контакту. У запропонованому реченні вказано предмет (явище), усупереч якого відбувається дія. Отже, потрібно обрати незважаючи на.
Слово позачиняти вживають у значенні щільно прихилити (саме двері, вікно тощо).
-
виключити, не дивлячись на, позачиняти
Невірно.

-
реалістичним
Ви помилились.
Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.
-
імпресіоністичним
Ви помилились.
Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.
-
постмодерним
Ви помилились.
Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.
-
сентиментальним
Ви помилились.
Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.
-
неоромантичним
Вірно.
Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.

-
«Задивляюсь у твої зіниці...»
Ні.
Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.
-
«Ти знаєш, що ти — людина?»
Ні.
Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.
-
«Любіть Україну!»
Ні.
Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.
-
«Ви знаєте, як липа шелестить...»
Так.
Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.
-
«Блакитна Панна»
Ні.
Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.

-
гіпербола
Невірно.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора — образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Згадаймо, гіпербола — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
рефрен — повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі;
риторичне питання — риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь;
порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.
-
рефрен
Невірно.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора — образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Згадаймо, гіпербола — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
рефрен — повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі;
риторичне питання — риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь;
порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.
-
метафора
Вірно.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора — образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Згадаймо, гіпербола — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
рефрен — повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі;
риторичне питання — риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь;
порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.
-
риторичне питання
Невірно.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора — образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Згадаймо, гіпербола — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
рефрен — повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі;
риторичне питання — риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь;
порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.
-
порівняння
Невірно.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора — образний вислів, у якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Згадаймо, гіпербола — різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;
рефрен — повторення слова, декількох слів, фраз, речень або строф (приспів у піснях) у вірші або прозовому творі;
риторичне питання — риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь;
порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.

-
«Кайданами міняються, / Правдою торгують. / І Господа зневажають...»
Ви помилились.
Послання «І мертвим, і живим...» було написано в грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова.
Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя люду. Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим...». Закінчується послання словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»
-
«Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались...»
Ви помилились.
Послання «І мертвим, і живим...» було написано в грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова.
Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя люду. Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим...». Закінчується послання словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»
-
«У нас воля виростала, / Дніпром умивалась...»
Ви помилились.
Послання «І мертвим, і живим...» було написано в грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова.
Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя люду. Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим...». Закінчується послання словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»
-
«Не чваньтесь, з вас деруть ремінь, / А з їх, бувало, й лій топили».
Ви помились.
Послання «І мертвим, і живим...» було написано в грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова.
Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя люду. Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим...». Закінчується послання словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»
-
«Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!»
Вірно.
Послання «І мертвим, і живим...» було написано в грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова.
Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя люду. Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим...». Закінчується послання словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»

-
«Кайдашева сім’я»
Ні.
В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.
Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.
-
«Кавказ»
Ні.
В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.
Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.
-
«Тіні забутих предків»
Ні.
В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.
Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.
-
«Мойсей»
Так.
В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.
Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.
-
«Всякому місту – звичай і права…»
Ні.
В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.
Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю. Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.
