На долю наших дітей випало немало хвилювань та тривог. То ж не вдаваймося до зайвих емоцій! Як спокійно і без психологічних травм підготувати та адаптувати першокласників до школи, - для читачів Starkon.city розповідає практикуючий психолог Богдан Макар.
6-7 років - це кризовий період для дітей та сім''ї?
Незабаром 1 вересня і вся дитяча спільнота країни сяде за шкільні парти і перейде у статус здобувачів освіти.
Найбільш хвилюючим періодом цей час є для першокласників та їх батьків. Як зробити батькам, щоб дитина була підготовленою до школи й відповідно більш адаптованою, тобто більш пристосованою?
Для початку потрібно розуміти складність дитячого періоду, адже 6-7 років, це кризовий період для психофізіологічного розвитку дитини. Особливостями даної кризи є готовність дитини до самостійного життя, порівняння себе з дорослими, вивільнення з під опіки дорослих, потреба в колективній ігровій діяльності, соціалізація до нового колективу, здобуття навичок самостійності й так далі.
Як дитина пройде цей кризовий період, залежить від неї, та значною мірою від батьків. Від їх розуміння проблеми, терпіння та допомоги малій дитині пройти кризовий період і вийти на новий етап психофізичного росту.
Крім того, вихід першокласника у світ, вносить кризову ситуацію в життя сім'ї. Адже готовність дитини конкурувати, справлятися самостійно з першими викликами соціуму, є показником готовності дитини до життя зі сторони батьків, отже успіху сім'ї. Крім того, неминучі зміни в сім'ї стосовно нового догляду за дитиною, необхідно контролювати ранковий збір до школи, підготовку завдань учителя, навіть добирання дитини зі школи та до школи призводить до трансформації життя сім'ї. Усвідомлюючи, що чекає на нашого першокласника та батьків, сім'ї легше пройти цей період, якщо розуміти складність, проявити терпіння, мудрість і вивести сім'ю на новий рівень самостійності, соціалізації та адаптації.
Чи готова ваша дитина йти до першого класу?
Які ж поради для батьків щодо готовності першокласника до школи. Свідомо не пишу до навчання, тому що готовність включає як навчання, так і багато інших аспектів вміння спілкуватися, дружити, відстояти себе, доглянути за собою і т.д.
Розділимо готовність на блоки:
Перший - "фізіологічний":
- навички раннього вставання, ранковий туалет, розминка, сніданок та одягання (за кілька тижнів до школи батькам потрібно організувати раннє вставання, та забезпечувати всі ранкові процедури, при цьому намагатися, щоб дитина справлялася самостійно, тут батьки також можуть допомогти дитині, якщо також будуть вставати, збиратися, тобто власним прикладом показувати темпоритм та коригувати навички дитини);
- навички орієнтування у школі, в інших закладах; вміння просити про допомогу (якщо є можливість, то заведіть дитину до школи, де вона навчатиметься; покажіть клас, гардероб, туалет, поясніть як де слід поводитися; також наголосіть, що в разі потреби завжди звертатися по допомогу до працівників школи, старшокласників);
- навички самообслуговування: швидко і правильно переодягатися та перевзуватися, на фізкультуру, наприклад, чи вже перед тим як іти додому; швидко їсти ранковий бутерброд чи шкільний обід; швидко викласти все необхідне на парту перед уроком та зібрати в портфель після;
- навички посидючості та терпіння, зосередженості уваги, мислення та пам'яті. Важливо вчити дитину бути сконцентрованою на вчителю, не відволікатися на зайве, запам'ятовувати слова вчителя, виконувати його вказівки, тобто бути включеним в освітній процес. Адже така дитина буде правильно здобувати знання та навички (для тренування посидючості вдома допомагають розмальовки, виконання вправ з крапками та рисками у зошиті, виконання певних логічних завдань, які можуть організовувати батьки вдома). Не думати що якщо дитина сидить три години граючись в телефоні, це говорить про її посидючість, скоріше це про залежність від гаджета.
2 блок - "емоційна" готовність:
- мотивація дитини до навчання і відвідування школи. Необхідно пояснити, що дитина навчається для себе, для того, щоб бути розумною, кращою, успішною саме для неї;
- вміння відстоювати власну думку та власні кордони; не дозволяти нікому її ображати (якщо ображають обов'язково говорити вчителю та батькам). Тобто вчити дитину говорити "ні", бути допитливою і т.д.;
- перший клас, це про соціалізацію, до нового колективу, що необхідно для дитини, адже вміння звикати до інших людей покращить навички комунікації та адаптацію в наступні періоди життя.
Тому важливо щоб дитина уміла дружити, толерантно спілкуватися, поважати інших дітей, проявляти себе, заявляти про себе і т.д. Також сюди відносяться вміння пережити невдачу, розчарування, яке неодмінно трапиться на стежці малого першокласника.
Поради для батьків першокласників
- Розуміти та усвідомити складність періоду, те що неминучі зміни у режимі дня сім'ї, адже потрібно допомагати малій людині адаптуватися до життя. І чим більше ви проявите терпіння, мудрості тим краще буде це виходити в дитини, і тим краща буде в неї самооцінка, віра в себе та успіх
- Обґрунтовано хвалити дитину за будь-які її прояви самостійності, успіху і т.д.
- Заборонити всім членам сім'ї критикувати дитину, порівнювати з іншим (однокласниками, братами, сестрами і тд.). Кожна дитина - це індивідуальність та неповторність, адже у всіх різний темперамент, характер, особливості мислення, пам'яті, уваги, уяви й т.д. Тому кожен має право рухатися лише своїм власним шляхом.
- Налагодити контакт з учителями, які навчають, шкільним психологом. Обов'язково за потреби звертатися за порадами, допомогою та підтримкою.
- Розуміти, що якщо сім'я згуртується, допоможе справитися дитині з викликом нового самостійного життя, тобто вдало адаптуватися до школи, то ви отримаєте самостійну та відповідальну дитину. Якщо адаптація пройде погано, дитина буде проявляти несамостійність, неуспішність ще і в інших класах, може навіть і все життя. Тому маєте розуміти важливість даного періоду.
- Любов до дитини, щоденні обійми, щоденна похвала...це має стати частиною життя дитини, частиною вагомої підтримки.
- Не записувати дитину в безліч гуртків та студій, основна енергія дитини йде на школу, на звикання, на перші навчальні зусилля. На гуртки рекомендується записувати дитину, коли вона справляється з основним видом діяльності.
- Не перетворювати навчання в сенс життя, бо дитина має жити повноцінним життям: і гратися, і дивитися телевізор, і проводити час з сім'єю та друзями. Не припустимо не дозволяти дитині вечеряти разом з сім'єю, бо вона не зробила ще уроки. Діяльність дитини щодо навчання, це її маленька відповідальність, а повноцінне життя в сім'ї - це обов'язкова складова її життя.
Чого не можна робити батькам:
- платити за оцінки, за перемоги, за певні прояви;
- кричати, проявляти агресію, карати;
- звинувачувати малу дитину в несамостійності, неохайності, неуважності і т.д.;
- не порівнювати ні з ким, і не обговорювати дитину в присутності інших людей.
Батькам дозволяється:
- щоденно радіти тому, що їх дитина виросла, робить все можливе, щоб стати самостійною та успішною частиною спільноти (школи, класу двору, гуртка і т.д.);
- щоденно хвалити себе, пишатися собою, за те, які ви терплячі та мудрі батьки, що ви є найкращими батьками своєї дитини;
- багато відпочивати, мати час на себе, на власні кордони, на власні мрії та власне життя, незалежно ні від чого. Дітям потрібні реалізовані та щасливі батьки;
- розуміти, що процес росту, дорослішання дитини - це довгий процес, але, зазвичай, він іде самостійно, поступово, а ваша задача бути просто поруч і приймати, контролювати, направляти в правильне русло, адже в ситуації дорослішання дитини, ви рідна доросла людина. Це означає, що ви єдиний рідний друг та наставник!
